• Раздел: Новости • Категория: и

03.11.2008 - Огляд змін у законодавстві України за тиждень (27.10.2008 - 31.10.2008)

Cтислий зміст

1... Закон України «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008. 1

2... Роз’яснення ДКЦПФР «Про порядок застосування ст. 1, 4 і 5 Закону України «Про управління об'єктами державної власності в частині дій зберігачів і реєстроутримувачів у разі зміни суб'єкта управління корпоративними правами держави» від 06.10.2008 р. № 6. 10

3... Лист Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва «Про надання роз’яснення (щодо пакету документів, який необхідно надати державному реєстратору при внесенні змін до установчих документів, які пов’язані із зміною складу учасників юридичної особи)» від 25.07.2008 р. № 6320. 12

4... Письмо Государственного комитета Украины по вопросам регуляторной политики и предпринимательства «По поводу выхода из состава ОАО» от 16.09.2008 г. № 7837. 13

5... Наказ Мін’юсту «Про внесення змін до Інструкції про проведення виконавчих дій» від 08.10.2008 р. № 1709/5. 13

6... Лист НБУ «Про дотримання вимог постанови Правління НБУ від 11.10.2008 р. № 319» від 23.10.2008 р. № 40-212/4313-14397. 13

7... Лист НБУ «Щодо операцій банків по залученню коштів» від 24.10.2008 р. № 40-111/4329-14507  13

8... Лист НБУ «Щодо постанови НБУ від 30.09.2008 р. № 297 «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів НБУ» від 24.10.2008 р. № 12-111/1307. 14

9... Лист НБУ «Щодо торгівлі іноземною валютою з НБУ» від 28.10.2008 р. № 13-117/4778-14682  14

10. Лист НБУ «Щодо постанови Правління НБУ від 11.10.2008 р. № 319 «Про додаткові заходи щодо діяльності банків» від 28.10.2008 р. № 18-311/3496-14715. 15

11. Постанова НБУ «Про внесення зміни до Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою» від 23.10.2008 р. № 336. 16

12. Постанова НБУ «Про внесення зміни до постанови Правління НБУ від 11.10.2008 р. № 319» від 29.10.2008 р. № 340. 16

 

1.            1.    Закон України «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008 р. № 514-VІ

 Закон набирає чинності 30.04.2009 р.

Основними нововведеннями Закону є

Типи АТ

1). В залежності від способу розміщення акцій Законом АТ поділяються на публічні та приватні (з числом акціонерів не більше 100) (ст. 5 Закону).

2). Публічне АТ може здійснювати публічне та приватне розміщення акцій.

Приватне АТ може здійснювати тільки приватне розміщення акцій. У разі прийняття загальними зборами приватного АТ рішення про здійснення публічного розміщення акцій до статуту АТ вносяться відповідні зміни, у тому числі про зміну типу АТ — з приватного на публічне.

Зміна типу АТ з приватного на публічне або з публічного на приватне не є його перетворенням (ст. 5 Закону).

Створення АТ

1). На законодавчому рівні закріплено норму, згідно з якою акціонерами/засновниками АТ можуть бути фізичні та юридичні особи, а також держава та територіальна громада, в особі їх уповноважених органів (ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 9 Закону).

2). До існуючого обмеження, яке передбачає, що «акціонерне товариство не може мати єдиним учасником інше підприємницьке товариство, учасником якого є одна особа» (ч. 4 ст. 153 ЦКУ) додано нове – «Акціонерне товариство не може мати у своєму складі лише акціонерів-юридичних осіб, єдиним учасником яких є одна і та сама особа» (ст. 4 Закону).

3). Відомості про те, що АТ створене однією особою чи складається з однієї особи у разі придбання одним акціонером усіх акцій товариства, підлягають реєстрації і опублікуванню для загального відома в порядку, встановленому ДКЦПФР (ст. 6 Закону).

4). На відміну від ст. 153 ЦКУ у ч. 3 ст. 9 Закону передбачено право, а не обов’язок засновників на укладення засновницького договору. У разі якщо засновники вирішили укласти такий договір, передбачено, що він діє до дати реєстрації ДКЦПФР звіту про результати закритого (приватного) розміщення акцій.

5). Послідовність дій при створенні АТ не змінено (ч. 5 ст. 9 Закону).

6). Установчі збори АТ мають бути проведені протягом 3-х місяців з дати повної оплати акцій засновниками (ст. 10 Закону).

7). Рішення установчих зборів з питань а) заснування АТ, б) затвердження оцінки майна, що вноситься засновниками в рахунок оплати акцій АТ, в) затвердження статуту АТ вважаються прийнятими за умови, що за них проголосували всі засновники АТ(ст. 10 Закону).

8). Встановлено заборону на оплату акцій борговими емісійними ЦП, емітентом яких є засновник. Також передбачено, що до реєстрації звіту про результати розміщення акцій засновник має всі права, що засвідчуються акціями, крім права їх відчужувати та обтяжувати зобов’язаннями.

9). ЗЗА, що схвалюють зобов’язання засновників товариства, що виникли до його створення, мають бути проведені протягом 6-ти місяців після державної реєстрації АТ. Інформація про такі зобов’язання АТ має бути відображена у статуті АТ (ст. 12 Закону).

10). Статут АТ не може надавати засновникам АТ додаткові права чи повноваження.

Статутний капітал АТ

1). Для випадку зменшення вартості чистих активів нижче мінімального розміру статутного капіталу встановлено 10-місячний термін для усунення невідповідності розміру статутному капіталу або прийняття рішення про ліквідацію АТ (ст. 14 Закону).

2). Умови збільшення СК (ст. 15 Закону):

– переважне право акціонерів на придбання акцій, що додатково розміщуються АТ, діє лише в процесі приватного розміщення акцій та встановлюється законодавством (ч. 3 ст. 15, ст. 27 Закону, а також перехідні та прикінцеві положення до Закону в частині внесення змін до Закону про цінні папери);

– АТ не має права приймати рішення про збільшення статутного капіталу шляхом публічного розміщення акцій, якщо розмір власного капіталу є меншим, ніж розмір його СК;

– не допускається збільшення СК АТ у разі наявності викуплених АТ акцій.

3). На відміну від чинної норми абз. 2 ч. 1 ст. 157 ЦКУ («Зменшення статутного капіталу АТ допускається після повідомлення про це всіх його кредиторів у порядку, встановленому законом. При цьому кредитори товариства мають право вимагати дострокового припинення або виконання товариством відповідних зобов'язань та відшкодування збитків.») Закон передбачає обов’язок виконавчого органу АТ повідомити протягом 30 днів після прийняття рішення про зменшення СК кредиторів, вимоги якого до АТ не забезпечені заставою, гарантією чи порукою (ч. 2 ст. 16 Закону).

4). Розмір резервного капіталу знижено до 15 %.

Цінні папери АТ

1). Акції АТ існують виключно у бездокументарній формі (ст. 20 Закону) (норма набирає чинності 2 роки з дня опублікування Закону).

2). АТ може здійснювати емісію акцій тільки за рішенням загальних зборів.

АТ може здійснювати розміщення інших цінних паперів, крім акцій, за рішенням наглядової ради, якщо інше не передбачено статутом АТ. Рішення про розміщення цінних паперів на суму, що перевищує 25 % вартості активів АТ, приймається загальними зборами акціонерів (ст. 21 Закону).

3). АТ здійснює розміщення або продаж кожної акції, яку воно викупило, за ціною, не нижчою її ринкової вартості, що затверджується наглядовою радою, крім випадків:

– розміщення акцій під час заснування АТ (в цьому випадку ціна розміщення встановлюється засновницьким договором);

– розміщення акцій під час злиття, приєднання, поділу, виділення АТ;

– розміщення акцій за участю торговця цінними паперами, з яким укладено договір про андеррайтинг (у такому разі ціна розміщення акцій може бути нижчою їх ринкової вартості на розмір винагороди торговця, що не може перевищувати 10 % ринкової вартості акцій.

АТ не може розміщувати акції нижче номінальної вартості.

Реалізація акціонерами переважного права при додатковій емісії акцій

       1). Переважне право надається акціонеру – власнику простих акцій у процесі приватного розміщення обов'язково, в порядку, встановленому законодавством.

       Переважне право надається акціонеру – власнику привілейованих акцій, якщо це передбачено статутом АТ (ст. 27 Закону).

       2). до Закону про цінні папери та фондовий ринок Законом також внесено зміни, якими передбачено порядок реалізації переважного права при додатковому випуску акцій:

       «2. Акціонер приватного та публічного товариства має переважне право на придбання акцій додаткової емісії.

       Переважним правом акціонера визнається:

       право акціонера — власника простих акцій придбавати у процесі приватного розміщення товариством прості акції пропорційно частці належних йому простих акцій у загальній кількості емітованих простих акцій;

       право акціонера — власника привілейованих акцій придбавати у процесі приватного розміщення товариством привілейовані акції цього або нового класу, якщо акції такого класу надають їх власникам перевагу щодо черговості отримання дивідендів чи виплат у разі ліквідації товариства, пропорційно частці належних акціонеру привілейованих акцій певного класу в загальній кількості привілейованих акцій цього класу.

       Порядок реалізації переважного права на придбання акцій додаткової емісії встановлюється Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку».

Порядок продажу акцій приватного АТ

Акції приватного АТ не можуть купуватися/продаватися на фондовій біржі, за винятком продажу шляхом проведення на біржі аукціону (ч. 2 ст. 24 Закону).

Статутом приватного АТ може бути передбачено переважне право його акціонерів та самого АТ на придбання акцій АТ, що пропонуються їх власником до продажу третій особі. Якщо статутом приватного АТ передбачено таке переважне право, воно реалізовується відповідно до ч. 3 – 6 ст. 7 Закону.

Переважне право не поширюється на випадки спадкування чи правонаступництва акцій.

Переважне право діє при зверненні стягнення на акції як на предмет застави.

Порядок продажу акцій публічного АТ

Акціонери публічного АТ можуть відчужувати належні їм акції без згоди інших акціонерів та самого АТ (ч. 1 ст. 7 Закону).

Публічне АТ зобов’язане пройти процедуру лістингу та залишатися у біржовому реєстрі хоча б однієї фондовій біржі (ст. 24 Закону).

Укладання договорів купівлі-продажу акцій публічного АТ, яке пройшло процедуру лістингу на фондовій біржі здійснюється лише на цій фондовій біржі.

Дивіденди (ст. 30-31 Закону)

1). Дивіденди виплачуються виключно у грошовій формі.

2). Дивіденди мають бути виплачені не пізніше 6 місяців після закінчення звітного року.

3). У разі реєстрації акцій на ім’я номінального утримувача товариство самостійно виплачує дивіденди власникам акцій або перераховує їх номінальному утримувачу, який забезпечує їх виплату власникам акцій, на підставі договору з відповідним номінальним утримувачем.

4). АТ не має права приймати рішення про виплату дивідендів та здійснювати виплату дивідендів за простими акціями, якщо:

– не зареєстровано звіт про результати розміщення акцій;

– власний капітал АТ менший, ніж сума його СК, резервного капіталу та розміру перевищення ліквідаційної вартості привілейованих акцій над їх номінальною вартістю.

АТ не має права здійснювати виплату дивідендів за простими акціями, якщо:

– товариство має зобов’язання про викуп акцій відповідно до ст. 68 Закону;

– поточні дивіденди за привілейованими акціями повністю не виплачено.

АТ не має права приймати рішення про виплату дивідендів та здійснювати виплату дивідендів за привілейованими акціями, якщо:

– не зареєстровано звіт про результати розміщення акцій;

– власний капітал АТ менший, ніж сума його СК, резервного капіталу та розміру перевищення ліквідаційної вартості привілейованих акцій над їх номінальною вартістю, власники яких мають переваги щодо черговості отримання виплат у разі ліквідації.

АТ не має права здійснювати виплату дивідендів за привілейованими акціями певного класу до виплати поточних дивідендів за привілейованими акціями, власники яких мають перевагу щодо черговості отримання дивідендів.

Загальні збори акціонерів (ст. 32-50 Закону)

1). Річні ЗЗА проводяться не пізніше 30 квітня наступного за звітним року (ст. 32 Закону).

Обов’язковими питаннями порядку денного річних ЗЗА є:

     затвердження річного звіту АТ;

     розподіл прибутку і збитків АТ;

     прийняття рішення за наслідками розгляду звіту наглядової ради, звіту виконавчого органу, звіту ревізійної комісії (ревізора).

Не рідше ніж раз на 3 роки до порядку денного ЗЗА обов’язково вноситься питання щодо припинення рішення про припинення повноважень членів Наглядової ради.

2). Розширено перелік питань, які не належать до виключної компетенції ЗЗА.

3). На відміну від чинного законодавства у ЗЗА можуть брати участь особи, включені до переліку акціонерів. При цьому дата, на яку складається перелік акціонерів для проведення ЗЗА, визначається наглядовою радою АТ.

4). Письмове повідомлення про проведення ЗЗА надсилається акціонерам персонально не пізніше ніж за 30 днів до дати їх проведення.

АТ з кількістю акціонерів, які володіють простими акціями, понад 1000 не пізніше ніж за 30 днів до дати проведення ЗЗА також публікує в офіційному друкованому органі повідомлення про проведення загальних зборів.

Публічне АТ додатково надсилає повідомлення про проведення ЗЗА фондовій біржі, на якій це АТ пройшло процедуру лістингу.

У разі реєстрації акцій на ім’я номінального утримувача повідомлення про проведення ЗЗА та порядок денний надсилається номінальному утримувачу, який забезпечує персональне повідомлення акціонерів, яких він обслуговує.

Вимоги до повідомлення про проведення ЗЗА наведено у ст. 35 Закону.

5). Закон допускає можливість проведення ЗЗА не за його місцезнаходженням лише якщо на день скликання ЗЗА 100 % акцій АТ належать іноземцям/особам без громадянства/іноземній юридичній особі/міжнародним організаціям.

6). Змінено порядок внесення пропозицій до порядку денного ЗЗА, зокрема, до 20 днів знижено строк внесення пропозицій, до 15 днів – строк прийняття рішення про включення пропозицій до порядку денного. Пропозиції акціонерів, які сукупно володіють 5% акцій, обов’язково включаються до порядку денного ЗЗА.

7). Введено норму, згідно з якою посадові особи органів АТ та їх афілійовані особи не можуть бути представниками інших акціонерів АТ на ЗЗА.

8). Довіреність на право участі та голосування на загальних зборах може посвідчуватися реєстратором, депозитарієм, зберігачем, нотаріусом та іншими посадовими особами, які вчиняють нотаріальні дії, чи в іншому передбаченому законодавством порядку.

Довіреність на право участі та голосування на загальних зборах АТ може містити завдання на голосування.

9). У разі, якщо для участі в ЗЗА з’явилося декілька представників акціонера, зареєстрованим має бути той з представників, довіреність якому видана пізніше.

10). 3/4 голосів приймаються наступні рішення ЗЗА:

– внесення змін до статуту товариства;

– прийняття рішення про анулювання викуплених акцій;

– прийняття рішення про зміну типу товариства;

– прийняття рішення про розміщення акцій;

– прийняття рішення про збільшення статутного капіталу товариства;

– прийняття рішення про зменшення статутного капіталу товариства;

– прийняття рішення про виділ та припинення товариства, крім випадку, передбаченого ч. 4 ст. 81 Закону, про ліквідацію товариства, обрання ліквідаційної комісії, затвердження порядку та строків ліквідації, порядку розподілу між акціонерами майна, що залишається після задоволення вимог кредиторів, та затвердження ліквідаційного балансу

11). Рішення ЗЗА АТ, що приймається за участю акціонерів - власників привілейованих акцій вважається прийнятим у разі, якщо за нього віддано 3/4 голосів акціонерів - власників привілейованих акцій, які брали участь у голосуванні з цього питання, якщо статутом АТ з кількістю акціонерів 25 осіб і менше не встановлюється вимога стосовно більшої кількості голосів власників привілейованих акцій, необхідної для прийняття рішення (ч. 6 ст. 26 Закону).

12). Закон дозволяє робити перерви у ЗЗА до наступного дня, протне не більше 3-х перерв під час одних зборів. Повторна реєстрація акціонерів наступного дня не проводиться.

13). При оформленні протоколів ЗЗА необхідно звернути увагу на те, що на ЗЗА голосування проводиться з усіх питань порядку денного, винесених на голосування.

14). У АТ, що здійснило публічне розміщення акцій, голосування з питань порядку денного ЗЗА проводиться тільки з використанням бюлетенів для голосування.

У АТ, з кількістю акціонерів – власників простих акцій товариства понад 100 осіб, голосування з питань порядку денного ЗЗА проводиться тільки з використанням бюлетенів для голосування. При голосуванні по питанням, зазначеним у ст. 68 Закону (обов’язковий викуп АТ акцій на вимогу акціонерів), використання бюлетенів також є обов'язковим.

Варіанти голосування за кожний проект рішення мають бути наступними: «за», «проти», «утримався».

15). В АТ з кількістю власників простих акцій понад 100 осіб кількісний склад лічильної комісії не може бути меншим ніж 3 особи. До складу лічильної комісії не можуть включатися особи, які входять або є кандидатами до складу органів товариства.

16). Передбачено вимоги до оформлення протоколу ЗЗА (ст. 46 Закону).

17). Наглядова рада приймає рішення про скликання позачергових ЗЗА АТ або про відмову у скликанні протягом 10 днів з моменту отримання вимоги про їх скликання.

Позачергові загальні збори АТ мають бути проведені протягом 30 днів з дати подання вимоги про їх скликання.

Якщо цього вимагають інтереси АТ, наглядова рада має право прийняти рішення про скликання позачергових ЗЗА з письмовим повідомленням акціонерів про проведення позачергових ЗЗА не пізніше ніж за 15 днів до дати їх проведення та з позбавленням акціонерів права вносити пропозиції до порядку денного (ця процедура не може бути застосована, якщо одним з питань порядку денного є обрання членів наглядової ради).

18). У випадках, передбачених статутом АТ з кількістю акціонерів не більше 25, допускається прийняття рішення методом опитування. Рішення вважається прийнятим у разі, якщо за нього проголосували всі акціонери - власники голосуючих акцій.

19). У разі якщо АТ складається з однієї особи, до такого АТ не застосовуються положення ст. 33 – 48 Закону щодо порядку скликання та проведення ЗЗА АТ.

Рішення акціонера з питань, що належать до компетенції ЗЗА, оформлюється ним у формі наказу та засвідчується печаткою АТ або нотаріально.

Обрання персонального складу наглядової ради, ревізійної комісії (в разі їх створення) здійснюється без застосування кумулятивного голосування.

Наглядова рада (ст. 50-57 Закону)

       1) Наглядова рада обов’язково створюється в АТ з кількістю акціонерів 10 і більше, що володіють простими акціями. У АТ з кількістю акціонерів — власників простих акцій 9 і менше у разі відсутності наглядової ради її повноваження здійснюються ЗЗА.

       У такому разі передбачені Законом повноваження наглядової ради з підготовки та проведення ЗЗА здійснюються виконавчим органом, якщо інше не встановлено статутом АТ.

       2). Член наглядової ради, який є представником акціонера - юридичної особи або держави, не може передавати свої повноваження іншій особі.

       3). Ст. 52 Закону визначено перелік питань, які належать до виключної компетенції наглядової ради, зокрема:

       – прийняття рішення про анулювання акцій чи продаж раніше викуплених АТ акцій;

       – прийняття рішення про розміщення АТ інших цінних паперів, крім акцій;

       – прийняття рішення про викуп розміщених АТ інших, крім акцій, цінних паперів;

       – обрання та відкликання повноважень голови і членів виконавчого органу;

       – прийняття рішення про відсторонення від виконання повноважень голови виконавчого органу та обрання особи, яка тимчасово здійснюватиме повноваження голови виконавчого органу;

   Повноваження голови колегіального виконавчого органу (особи, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу), члена виконавчого органу припиняються за рішенням наглядової ради, якщо статутом товариства це питання не віднесено до компетенції ЗЗА.

   У разі, якщо відповідно до статуту АТ обрання та припинення повноважень голови колегіального виконавчого органу (особи, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу), члена виконавчого органу віднесено до компетенції ЗЗА, наглядова рада має право відсторонити від виконання повноважень голову колегіального виконавчого органу (особу, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу), члена виконавчого органу, дії або бездіяльність якого порушують права акціонерів чи самого АТ, до вирішення ЗЗА питання про припинення його повноважень.

   До вирішення ЗЗА цього питання наглядова рада зобов’язана призначити особу, яка тимчасово здійснюватиме повноваження «відстороненого» та скликати позачергові ЗЗА (ст. 62 Закону).

       – визначення дати складання переліку акціонерів, які мають бути повідомлені про проведення ЗЗА та мають право на участь у ЗЗА;

       – прийняття рішення про обрання (заміну) реєстратора власників іменних цінних паперів товариства або депозитарія цінних паперів та затвердження умов договору, що укладатиметься з ним, встановлення розміру оплати його послуг.

       4). Виходячи зі змісту інших положень Закону (ч. 4 ст. 51), норму ч. 1 ст. 53 Закону «Члени Наглядової ради обираються з числа фізичних осіб, які мають повну дієздатність» слід розуміти як норму, яка встановлює вимогу до дієздатності фізичних осіб, які мають намір обиратися до наглядової ради, і не виключає можливості обрання юридичних осіб до наглядової ради.

       5). Обрання членів наглядової ради публічного АТ здійснюється виключно шляхом кумулятивного голосування

   кумулятивне голосування — голосування під час обрання органів товариства, коли загальна кількість голосів акціонера помножується на кількість членів органу акціонерного товариства, що обираються, а акціонер має право віддати всі підраховані таким чином голоси за одного кандидата або розподілити їх між кількома кандидатами (ст. 1 Закону)

       Обрання членів наглядової ради приватного АТ здійснюється за принципом:

       а) пропорційності представництва у її складі представників акціонерів відповідно до кількості належних акціонерам голосуючих акцій або

       б) шляхом кумулятивного голосування.

       Передбачено вимоги до кількісного складу наглядової ради:

       в АТ з кількістю акціонерів, які володіють простими акціями від 100 до 1000 – 5 членів наглядової ради, з кількістю понад 1000 — 7, в АТ з кількістю акціонерів — власників простих акцій понад 10 000 — 9.

       Якщо кількість членів наглядової ради становить менше половини її кількісного складу, АТ протягом 3-х місяців має скликати позачергові ЗЗА для обрання решти членів наглядової ради, а у разі обрання членів наглядової ради шляхом кумулятивного голосування — для обрання всього складу наглядової ради.

       6). Передбачена можливість обрання корпоративного секретаря, який відповідатиме за взаємодію АТ з акціонерами та/або інвесторами.

       7). Передбачено випадки дострокового припинення повноважень члена наглядової ради, які не потребують додатково рішення ЗЗА:

       – за власним бажанням (АТ письмово повідомляється про це за два тижні);

       – неможливість виконання обов‘язків за станом здоров’я;

       – набрання законної сили вироком чи рішенням суду, яким його засуджено до покарання, що виключає можливість виконання обов‘язків члена наглядової ради;

       – смерті, визнання його недієздатним, обмежено дієздатним, безвісно відсутнім, померлим;

       – інші випадки передбачені чинним законодавством.

       У разі якщо обрання членів наглядової ради здійснювалося шляхом кумулятивного голосування, рішення ЗЗА про дострокове припинення повноважень може прийматися тільки стосовно всіх членів наглядової ради.

Вимоги до придбання значного та контрольного пакета акцій

       1) Придбання значного пакета акцій АТ (ст. 64 Закону):

       Особа, яка має намір придбати акції, що з урахуванням кількості акцій, які належать їй та її афілійованим особам, становитимуть 10 і більше відсотків простих акцій АТ за 30 днів до дати придбання значного пакета акцій має:

       а). подати АТ письмове повідомлення про свій намір;

       б). оприлюднити згадане повідомлення шляхом:

       – подання його ДКЦПФР;

       – подання біржам, на яких АТ в лістингу;

       – опублікування відповідної інформації в офіційному друкованому органі.

       2). Придбання акцій АТ за наслідками придбання контрольного пакета акцій (ст. 65 Закону):

       Особа, яка придбала 50 і більше відсотків простих акцій товариства протягом 20 днів з дати придбання контрольного пакета акцій зобов'язана запропонувати всім акціонерам придбати у них прості акції АТ (зазначена норма не діє у випадку придбання контрольного пакету акцій під час приватизації), а також здійснити такі дії:

       а). надіслати до АТ публічну невідкличну пропозицію для подальшого повідомлення всіх акціонерів – власників простих акцій АТ про придбання акцій на адресу місцезнаходження товариства на ім'я наглядової ради або виконавчого органу;

       б). повідомити про це ДКЦПФР

       в). повідомити про це біржі, на яких АТ в лістингу.

       Протягом 30 днів після закінчення зазначеного у пропозиції строку особа, яка придбала контрольний пакет акцій, повинна сплатити акціонерам, які прийняли пропозицію, вартість їхніх акцій виходячи із зазначеної у пропозиції ціни придбання.

Викуп акцій АТ (ст. 66-69 Закону)

       1). АТ не має права приймати рішення про викуп акцій, якщо:

       – на дату викупу акцій АТ має зобов’язання про обов’язковий викуп акцій відповідно до ст. 68 Закону;

       – АТ є неплатоспроможним або стане таким унаслідок викупу акцій;

       – власний капітал АТ менший ніж сума його статутного капіталу, резервного капіталу та розміру перевищення ліквідаційної вартості привілейованих акцій їх номінальної вартості або стане меншим унаслідок такого викупу;

       – не повністю виплачено поточні дивіденди за привілейованими акціями;

       АТ не має права приймати рішення, що передбачає викуп акцій товариства без їх анулювання, якщо після викупу частка акцій товариства, що перебувають в обігу, стане меншою ніж 80 % СК.

       АТ має права здійснювати викуп розміщених ним привілейованих акцій до повної виплати поточних дивідендів за привілейованими акціями, власники яких мають перевагу щодо черговості отримання дивідендів.

       2). Обов’язковий викуп АТ акцій на вимогу акціонерів – у разі голосування акціонером проти наступних питань ЗЗА:

       – злиття, приєднання, поділ, перетворення, виділ АТ, зміну його типу з публічного на приватне;

       – вчинення АТ значного правочину;

       – зміна розміру СК АТ.

       3). Передбачено випадки обов’язкового викупу АТ акцій у власників привілейованих акцій (ч. 2 ст. 68 Закону).

Значні правочини та правочини, щодо вчинення яких є заінтересованість (ст. 70-72 Закону)

       Значні правочини

       Рішення про вчинення значного правочину (ринкова вартість майна або послуг, що є його предметом, становить 10–25 % вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності АТ) приймається наглядовою радою.

       Якщо ринкова вартість майна або послуг, що є предметом значного правочину, перевищує 25 % вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності АТ, рішення про вчинення такого правочину приймається ЗЗА за поданням наглядової ради:

       а) простою більшістю голосів акціонерів – якщо ринкова вартість майна або послуг, що є предметом правочину, перевищує 25 %, але менша ніж 50 % вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності АТ;

       б) 3/4 голосів акціонерів від загальної їх кількості – якщо ринкова вартість майна або послуг, що є предметом такого правочину, становить 50 % і більше вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності АТ.

       ЗЗА можуть прийняти рішення про попереднє схвалення значних правочинів, які можуть ним вчинятися протягом одного року, із зазначенням характеру правочинів та їх граничної вартості.

       Правочини, щодо вчинення яких є заінтересованість

       Особа, заінтересована у вчиненні правочину, зобов’язана протягом 3-х робочих днів з моменту виникнення в неї заінтересованості поінформувати той орган, членом якого вона є, виконавчий орган та наглядову раду про наявність у неї такої заінтересованості.

       Виконавчий орган АТ зобов’язаний протягом 5 днів з моменту отримання відомостей про можливість вчинення правочину, щодо якого є заінтересованість, надати членам наглядової ради (а за відсутності ради - кожному акціонеру персонально) інформацію стосовно правочинів, у вчиненні яких товариство заінтересоване.

       У разі якщо правочин, щодо якого є заінтересованість, порушує інтереси АТ, наглядова рада може заборонити його вчинення або винести розгляд цього питання на ЗЗА.

       Якщо заінтересована у вчиненні правочину особа – член наглядової ради, вона не бере участь у голосуванні з питання вчинення такого правочину. Якщо більшість членів наглядової ради є особами, заінтересованими у вчиненні такого правочину, це питання виноситься на розгляд ЗЗА.

Перевірка фінансово-господарської діяльності АТ (ст. 73-76 Закону)

       В АТ з кількістю акціонерів — власників простих акцій до 100 осіб запроваджується посада ревізора (або обирається ревізійна комісія), а в АТ з кількістю акціонерів – власників простих акцій більш як 100 осіб ревізійна комісія обирається обов’язково.

       Члени ревізійної комісії в таких АТ обираються виключно шляхом кумулятивного голосування з числа фізичних осіб, які мають цивільну дієздатність.

       Ревізійна комісія (ревізор) може обиратися для проведення спеціальної перевірки фінансово-господарської діяльності товариства або на визначений період. Строк повноважень членів ревізійної комісії (ревізора) встановлюється на період до дати проведення чергових річних ЗЗА, якщо статутом АТ, або положенням про ревізійну комісію або рішенням ЗЗА АТ не передбачено інший строк повноважень, але не більше ніж на 5 років.

Інформація про АТ

       1). Ст. 77 Закону визначено перелік документів, які АТ зобов’язано зберігати протягом всього терміну своєї діяльності.

       2). Ст. 78 Закону зобов’язує публічні АТ мати власну веб-сторінку в мережі Інтернет, на якій має розміщуватися інформація, яка має оприлюднюватися відповідно до вимог чинного законодавства.

       Черги розподілу майна у разі ліквідації АТ (ст. 89 Закону)

       Вимоги кредиторів та акціонерів АТ задовольняються у такій черговості:

       1 – вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншими ушкодженнями здоров’я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом;

       2 – вимоги працівників, пов’язані з трудовими відносинами, вимоги автора про плату за використання результату його інтелектуальної, творчої діяльності;

       3 — вимоги щодо обов’язкових платежів;

       4 — виплати нарахованих, але не виплачених дивідендів за привілейованими акціями;

       5 — виплати за привілейованими акціями, які підлягають викупу відповідно до ст. 66 Закону;

       6 — виплати ліквідаційної вартості привілейованих акцій;

       7 — виплати за простими акціями, які підлягають викупу відповідно до ст. 66 Закону;

       8 — розподіл майна між акціонерами — власниками простих акцій АТ пропорційно до кількості належних їм акцій;

       9 — інші вимоги.

      

       Закон вносить зміни до низки законодавчих актів, спрямовані на приведення чинного законодавства у відповідність до Закону, а саме:

       до ЦКУ

       1). Відтепер вимога про ліквідацію юридичної особи може бути пред'явлена до суду органом, що здійснює державну реєстрацію, учасником юридичної особи, щодо АТ – також ДКЦПФР (ч. 2 ст. 110).

       2). Передбачена можливість створення АТ не лише юридичними та (або) фізичними особами (ст. 153), а й державою в особі уповноваженого органу, територіальною громадою в особі уповноваженого органу.

       до ГКУ

       1). Виключено ст. 81 («Акціонерні товариства»), яка передбачала реалізацію переважного права акціонерів ЗАТ.

       до Закону про цінні папери та фондовий ринок

       1). ст. 6 доповнено новою частиною, яка передбачає можливість реалізації акціонерами переважного права акціонерів при додатковому випуску акцій АТ.

       2). Ст. 40 Закону доповнено нормою, згідно з якою «Публічні акціонерні товариства додатково розкривають інформацію про свою діяльність на основі міжнародних стандартів бухгалтерського обліку в порядку, встановленому ДКЦПФР, за погодженням з Міністерством фінансів України».

       Набрання Законом чинності:

       Закон набирає чинності через 6 місяців з дня його опублікування.

       Вимога щодо бездокументарної форми акцій – набирає чинності через 2 роки з дня опублікування Закону.

       Через 2 роки з дня набрання чинності Законом втрачають чинність ст. 1—49 Закону України «Про господарські товариства» у частині, що стосується всіх АТ.

       До приведення у відповідність із цим Законом закони України, інші нормативно-правові акти діють у частині, що не суперечить Закону.

       Статути та інші внутрішні положення АТ, утворених до набрання чинності цим Законом, підлягають приведенню у відповідність з нормами цього Закону не пізніше ніж протягом 2 років з дня набрання чинності цим Законом.

       У разі якщо після набрання чинності цим Законом, загальними зборами АТ, створеного до набрання чинності Законом, прийнято рішення про зміну розміру статутного капіталу товариства, деномінацію акцій та емісію цінних паперів, таке АТ зобов’язане привести свою діяльність у відповідність із цим Законом та внести відповідні зміни до статуту та інших внутрішніх документів товариства.

2.            Роз’яснення ДКЦПФР «Про порядок застосування ст. 1, 4 і 5 Закону України «Про управління об'єктами державної власності в частині дій зберігачів і реєстроутримувачів у разі зміни суб'єкта управління корпоративними правами держави» від 06.10.2008 р. № 6


Відповідно до ст. 1 Закону управління об'єктами державної власності – здійснення КМУ та уповноваженими ним органами, іншими суб'єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об'єктів, пов'язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.

Згідно зі ст. 4 Закону суб'єктами управління об'єктами державної власності є:

КМУ; ФДМУ; міністерства та інші органи виконавчої влади (далі – уповноважені органи управління); органи, які здійснюють управління державним майном відповідно до повноважень, визначених окремими законами; державні господарські об'єднання, державні холдингові компанії, інші державні господарські організації (далі – господарські структури); юридичні та фізичні особи, які виконують функції з управління корпоративними правами держави (далі – уповноважені особи); Національна академія наук України, галузеві академії наук.

Ст. 5 Закону КМУ є суб'єктом управління, що визначає об'єкти управління державної власності, стосовно яких виконує функції з управління, а також об'єкти управління державної власності, повноваження з управління якими передаються іншим суб'єктам управління, визначеним цим Законом.

Відповідно до п. 3.6 глави 1 розділу V Положення про депозитарну діяльність та п. 8 розділу V Положення про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів:

для обліку ЦП, що є об'єктами державної власності, рахунок у ЦП у зберігача та особовий рахунок в системі реєстру власників іменних цінних паперів у реєстратора відкривається на ім'я держави;

суб'єкт управління об'єктами державної власності, який відповідно до законодавства виконує функції з управління ЦП, які є об'єктами державної власності, вноситься до системи депозитарного обліку зберігача як керуючий рахунком у ЦП держави, а до системи реєстру власників іменних цінних паперів – як уповноважена особа держави.

У разі зміни суб'єкта управління корпоративними правами держави внесення змін до системи депозитарного обліку зберігача здійснюється за зверненням нового суб'єкта управління шляхом внесення змін до анкети рахунку в ЦП держави у зберігача з одночасним проведенням ідентифікації нового суб'єкта управління відповідно до законодавства.

Переоформлена анкета рахунку в ЦП держави повинна містити інформацію про нового керуючого рахунком – суб'єкта управління корпоративними правами держави. Якщо на рахунку в ЦП, що належить державі, обліковується декілька випусків ЦП (акцій), за якими управління здійснюється більше ніж одним суб'єктом управління – ця анкета повинна містити інформацію щодо всіх суб'єктів управління корпоративними правами держави – керуючих рахунком із зазначенням переліків випусків акцій, за якими управління здійснюють ці суб'єкти. У разі, якщо анкета рахунку в цінних паперах держави відповідно до внутрішніх документів зберігача не поєднана одночасно з анкетами керуючих рахунком – суб'єктами управління корпоративними правами держави, то подаються і оформлені анкети керуючих рахунком.

У випадку зміни суб'єкта управління корпоративними правами держави договір про відкриття рахунку в ЦП, що укладався від іменні держави попереднім суб'єктом управління, є чинним.

У разі зміни суб'єкта управління корпоративними правами держави внесення змін до системи реєстру власників іменних цінних паперів у реєстратора здійснюється за зверненням нового суб'єкта управління шляхом внесення змін до анкети особового рахунку держави в системі реєстру власників іменних цінних паперів з одночасним проведенням ідентифікації нового суб'єкта управління відповідно до законодавства.

Переоформлена анкета зареєстрованої особи – держави повинна містити інформацію щодо її уповноваженої особи – суб'єкта управління відповідними корпоративними правами держави. Якщо анкета зареєстрованої особи – держави відповідно до внутрішніх документів реєстроутримувача не поєднана одночасно з анкетою уповноваженої особи – суб'єкта управління корпоративними правами держави, то подається й оформлена анкета уповноваженої особи.

У разі коли суб'єктом управління корпоративними правами держави визначений Кабінет Міністрів України, який відповідно до законодавства України не є юридичною особою, для забезпечення виконання ним функцій з управління об'єктами державної власності відповідно до закону та відображення цих повноважень у системі депозитарного обліку зберігача та системі реєстру власників іменних цінних паперів у реєстратора при внесенні змін до відповідних анкет з метою ідентифікації КМУ доцільно подання:

– зберігачу:

розпорядження про внесення змін до анкети рахунку в ЦП держави, оформлене від імені суб'єкта управління корпоративними правами держави (КМУ);

переоформленої анкети рахунку в ЦП держави, яка містить інформацію про нового керуючого рахунком – суб'єкта управління корпоративними правами держави (КМУ);

анкети керуючого рахунком (КМУ), передбачивши право підписання розпоряджень про зарахування/списання/переказ цінних паперів, обмеження їх в обігу та інших розпоряджень на виконання рішень, прийнятих Кабінетом Міністрів України, одержання звітів про виконання депозитарних операцій та іншої інформації, пов'язаної з виконанням функцій керуючого рахунком держави, для визначених розпорядчими документами Кабінету Міністрів України осіб (далі - розпорядники рахунку);

копії(й) документа(ів), що відповідно до законодавства підтверджує(ють) повноваження суб'єкта управління з управління відповідними цінними паперами (Кабінету Міністрів України);

картки із зразком(ами) підпису(ів) розпорядника(ів) рахунку в цінних паперах, затвердженої керівником суб'єкта управління корпоративними правами держави (Кабінету Міністрів України). Ця картка містить зразок підпису тієї(тих) фізичної(их) особи (осіб), яка(і) має(ють) право підписувати всі розпорядження зберігачу від імені КМУ в терміни і відповідно до Закону України «Про Кабінет Міністрів України». Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 44, п. 7 ч. 1 ст. 45, п. 12 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» цим розпорядником може бути посадова особа, яка входить до складу КМУ, чи представник КМУ (фізична особа) за розпорядчим документом КМУ;

копії(й) документів, що підтверджують призначення на посаду осіб, що мають право діяти від імені КМУ без довіреності;

копії(й) розпорядчих документів КМУ щодо призначення розпорядника(ів) рахунку в цінних паперах.

– реєстроутримувачу:

письмової заяви від імені суб'єкта управління корпоративними правами держави (КМУ), у якій повинні бути вказані реквізити та їх зміст, щодо яких уносяться зміни про зареєстровану особу – державу (змінюється уповноважена особа - суб'єкт управління корпоративними правами держави (КМУ);

сертифіката ЦП, якщо до нього внесена інформація про попереднього суб'єкта управління корпоративними правами держави (погашається реєстроутримувачем та залишається у нього);

переоформленої анкети зареєстрованої особи – держави, в якій уповноваженою особою зазначається КМУ;

копії(й) документа(ів), що відповідно до законодавства підтверджує(ють) повноваження суб'єкта управління з управління відповідними ЦП (КМУ);

копії(й) документа(ів), що підтверджують призначення на посаду осіб, що мають право діяти від імені КМУ без довіреності.

3.            Лист Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва «Про надання роз’яснення (щодо пакету документів, який необхідно надати державному реєстратору при внесенні змін до установчих документів, які пов’язані із зміною складу учасників юридичної особи)» від 25.07.2008 р. № 6320


Вищим органом ТОВ, згідно з ч. 1 ст. 145 ЦКУ, є загальні збори його учасників.

Відповідно до ч. 4 цієї ж статті до виключної компетенції загальних зборів учасників ТОВ належить, зокрема, виключення учасника із товариства.

Ст. 64 Закону України «Про господарські товариства» також визначено, що учасника ТОВ, який систематично не виконує або неналежним чином виконує обов'язки, або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства, може бути виключено з товариства на основі рішення, за яке проголосували учасники, що володіють у сукупності більш як 50 % загальної кількості голосів учасників товариства. При цьому цей учасник (його представник) у голосуванні участі не бере. Виключення учасника з товариства призводить до наслідків, передбачених ст. 54 і 55 Закону.

Так, згідно зі ст. 54 при виході учасника з ТОВ йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному (складеному) капіталі. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі. Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу. Майно, передане учасником товариству тільки в користування, повертається в натуральній формі без винагороди.

Порядок проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи та пакет документів, що подається державному реєстратору, визначено ст. 29 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців».

Відповідно до ч. 3 зазначеної вище статті у разі внесення змін до установчих документів, які пов'язані із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи, крім документів, які передбачені частиною першою цієї статті, додатково подається або копія рішення про вихід юридичної особи із складу засновників (учасників), завірена в установленому порядку, або нотаріально посвідчена копія заяви фізичної особи про вихід зі складу засновників (учасників), або нотаріально посвідчена копія документа про перехід частки учасника у статутному капіталі товариства, або нотаріально посвідчений документ про передання права засновника (учасника) іншій особі, або рішення уповноваженого органу юридичної особи про примусове виключення засновника (учасника) зі складу засновників (учасників) юридичної особи, якщо це передбачено законом або установчими документами юридичної особи.

Держкомпідприємництво вважає, що при внесенні змін до установчих документів, які пов'язані із зміною складу учасників товариства, державному реєстратору необхідно надати пакет документів, передбачений ч. 1 та ч. 3 ст. 29 Закону про реєстрацію, зокрема, рішення уповноваженого органу юридичної особи про примусове виключення учасника зі складу учасників товариства, а саме, протокол повноважних загальних зборів цього товариства.

4.            Письмо Государственного комитета Украины по вопросам регуляторной политики и предпринимательства «По поводу выхода из состава ОАО» от 16.09.2008 г. № 7837


Основными документами, регулирующими вопросы выхода участника общества, в том числе порядка расчетов с ним, являются ГКУ, ХКУ и Закон Украины «О хозяйственных обществах.

Возможность реализации права выхода из хозяйственного общества для участников разных видов хозяйственных обществ неодинакова. Это связано с объектом права собственности, которое порождает у лица наличие корпоративных прав, с тем, насколько для данного вида хозяйственного общества возможна персонификация, и т. п.

Выход акционера из АО не влияет на стабильность имущественной базы данного общества, в то время как выход участника из ООО или из ОДО в большинстве случаев сопровождается уменьшением имущественной базы данных видов корпораций. Признание за акционером права собственности на имущество АО возможно лишь в случае ликвидации самого общества.

Еще одной особенностью правового положения акционера является то, что выйти из АО он сможет единственным способом – путем отчуждения акций, в то время как для участников других видов хозяйственных обществ таких способов действующим законодательством предусмотрено несколько.

Таким образом, с учетом вышеизложенного можно сделать вывод, что выход акционера из АО происходит путем отчуждения акций, если иное не предусмотрено в уставе данного общества.

5.            Наказ Мін’юсту «Про внесення змін до Інструкції про проведення виконавчих дій» від 08.10.2008 р. № 1709/5

6.            Лист НБУ «Про дотримання вимог постанови Правління НБУ від 11.10.2008 р. № 319» від 23.10.2008 р. № 40-212/4313-14397


Нацбанк зобов'язав керівників банків забезпечити неухильне дотримання вимог постанови Правління НБУ від 11.10.2008 р. № 319 щодо виконання банками своїх зобов'язань за всіма типами договорів, незалежно від категорії контрагента, за якими настали строки виплат, і за договорами на вимогу.

Крім того, НБУ попередив, що невиконання банками таких зобов'язань розцінюється як порушення законодавства та тягне за собою застосування адміністративних стягнень до керівних осіб і заходів впливу, передбачених ст. 73 Закону «Про банки та банківську діяльність».

7.            Лист НБУ «Щодо операцій банків по залученню коштів» від 24.10.2008 р. № 40-111/4329-14507


Правлінню Національного банку України стало відомо, що банками в результаті порушення правил бухгалтерського обліку фальсифікується фінансова та статистична звітність. Зокрема деякі банки невірно відображають за рахунками строкових вкладів (депозитів) кошти, залучені на вимогу, та враховують їх при розподілі пасивів за строками до погашення.

Так, має місце практика залучення коштів у вигляді депозитних ліній, накопичувальних або інших банківських вкладів (депозитів) з «не знижувальним» залишком на відповідний строк. При цьому, умовами таких договорів не передбачається будь-яких обмежень щодо зняття коштів понад суму «не знижувального» залишку.

Встановлення умовами договору банківського вкладу (депозиту) можливості вільного користування клієнтом коштами понад суму «не знижувального» залишку спотворює економічну суть операції залучення коштів на певний термін, оскільки такі кошти набувають ознак коштів на вимогу.

У зв'язку з цим, при відображенні в обліку та під час заповнення форми статистичної звітності № 631 «Звіт про структуру активів та пасивів за строками», в якій відображається розбалансованість між активами та пасивами банків за строками до погашення та яка використовується під час розрахунку нормативів ліквідності, банк повинен відображати інформацію за такими депозитними договорами наступним чином:

суми «незнижувального» залишку – відповідно до строку залучення цих коштів згідно з умовами договору;

суми перевищення «незнижувального» залишку, які клієнт може знімати без обмежень, – як кошти «на вимогу».

Враховуючи вищезазначене, банкам необхідно:

1. Привести до 01.11.2008 р. у відповідність відображення в обліку та статистичній звітності операцій щодо залучення коштів.

2. Розробити та надати НБУ до 01.12.2008 р. план поетапного (щомісячного) зменшення до 01.11.2009 р. розбалансованості між активами та пасивами більше року (позитивний ГЕП більше року) у разі її перевищення суми фактично сплаченого зареєстрованого статутного капіталу (далі – План входження).

3. Коригувати розмір регулятивного капіталу на суму невиконання Плану входження.

4. Коригувати розмір регулятивного капіталу на суму перевищення позитивного ГЕПу більше року над сумою фактично сплаченого зареєстрованого статутного капіталу у повному розмірі, починаючи з наступного дня після його виникнення, якщо таке перевищення відбудеться після 01.12.2008 р.

8.            Лист НБУ «Щодо постанови НБУ від 30.09.2008 р. № 297 «Про затвердження Змін до деяких нормативно-правових актів НБУ» від 24.10.2008 р. № 12-111/1307

Зазначеною постановою затверджені зміни до Правил бухгалтерського обліку операцій з використанням платіжних карток у банках України (затверджених постановою Правління НБУ від 08.04.2005 р. № 123) та унесені відповідні зміни до Інструкції про застосування Плану рахунків банків України (затвердженої постановою Правління НБУ від 17.06.2004 р. № 280) щодо характеристики деяких рахунків бухгалтерського обліку.

9.            Лист НБУ «Щодо торгівлі іноземною валютою з НБУ» від 28.10.2008 р. № 13-117/4778-14682

Відповідно до вимог абзацу 2 п. 2.5 глави 2 Правил проведення Торговельної сесії та здійснення окремих операцій, пов'язаних з купівлею-продажем іноземних валют та банківських металів1 для здійснення операцій з купівлі-продажу іноземної валюти з НБУ уповноважений банк подає до НБУ не пізніше, ніж за дві години до закінчення Торговельної сесії, розгорнуту заявку, яка за операціями купівлі має містити інформацію за кожним видом валют та кожним клієнтом із зазначенням ідентифікаційного коду за ЄДРПОУ (або ідентифікаційного номера за ДРФО (за наявності)), суми, мети купівлі, а також курсу, за яким банк бажає здійснити операцію з купівлі іноземної валюти.

____________

1 Затверджені постановою Правління НБУ від 10.08.2005 р. № 281 та зареєстровані в Мін’юсті 29.08.2005 р. за № 951/11231.

У разі здійснення уповноваженим банком купівлі іноземної валюти в НБУ з метою виконання заяв та доручень клієнтів, уповноважений банк має право зарахувати куплену іноземну валюту на поточні рахунки виключно тих клієнтів, які були зазначені уповноваженим банком у розгорнутій заявці на купівлю іноземної валюти, та виключно за тим курсом, за яким уповноважений банк фактично здійснив купівлю іноземної валюти в НБУ.

Уповноважений банк має право отримувати від клієнта за здійснення торгівлі безготівковою іноземною валютою комісійну винагороду, передбачену умовами укладеного з клієнтом договору банківського рахунку.

10.        Лист НБУ «Щодо постанови Правління НБУ від 11.10.2008 р. № 319 «Про додаткові заходи щодо діяльності банків» від 28.10.2008 р. № 18-311/3496-14715


Нацбанк роз'яснив моменти практичного застосування своєї постанови від 11.10.2008 р. № 319 «Про додаткові заходи щодо діяльності банків», зокрема, зазначив наступне:

1. Щодо видачі банками кредитів в іноземній валюті контрагентам, які не мають валютної виручки, за умов дотримання граничного обсягу заборгованості за кредитами в інвалюті, то зазначене обмеження не розповсюджується на:

операції міжбанківського кредитування;

кредити позичальникам, у яких є джерела надходження валютної виручки, в сумі цієї виручки;

кредити уповноважених банків позичальникам (в незалежності від наявності у позичальника джерел надходження валютної виручки), якщо фінансування таких кредитів здійснюється за рахунок цільового використання коштів, що надійшли від міжнародних фінансових організацій, членом яких є Україна, або з Держбюджету України чи з місцевих бюджетів, або якщо такі кредити надаються під державну гарантію.

Що стосується надання кредитів в інвалюті фізособам, то банки мають право надавати такі кредити будь-яким контрагентам, які не мають валютної виручки, в т. ч. фізособам, що не здійснюють підприємницької діяльності, виключно в межах граничного обсягу заборгованості граничного обсягу заборгованості за кредитами в іноземній валюті.

2. При розгляді питання стосовно можливості внесення змін до діючого кредитного договору в частині вартості кредиту, банки повинні брати до уваги лише ті зміни облікової ставки, які можуть відбутися після 13.10.2008 р. Зміни облікової ставки, які відбулися до ухвалення постанови, з моменту набуття нею чинності не можуть розглядатися як підстава для внесення зазначених змін до кредитного договору. Зазначене стосується також випадків ініціювання банками зазначених змін до набуття постановою чинності, але відповідні зміни за станом на 13.10.2008 р. з будь-яких причин не були оформлені в установленому законодавством порядку.

При цьому, Нацбанк зазначив, що зміна процентної ставки за кредитом має бути адекватною тим подіям (у т. ч. і зміні облікової ставки НБУ), які мали безпосередній вплив на вартість кредитних ресурсів банку.

3. Щодо повернення банками залучених коштів лише після спливу строку розміщення вкладу (депозиту).

Банки виконують свої зобов'язання за всіма типами договорів із залучення грошових коштів (як у національній, так і в іноземній валюті) або банківських металів від юридичних та/або фізичних осіб лише в разі настання строку завершення зобов'язань за такими договорами.

Вищевказані вимоги розповсюджуються також на міжбанківські вкладні (депозитні) та кредитні операції відповідно до встановлених кореспондентських відносин та не поширюються на операції ІСІ відкритого типу, ІСІ інтервального типу (протягом дії інтервалу), які пов'язані з виконанням зобов'язань відповідного ІСІ щодо обов'язкового викупу власних цінних паперів на вимогу інвестора, та на операції недержавних пенсійних фондів, які пов'язані з виконанням зобов'язань відповідного недержавного пенсійного фонду щодо здійснення виплат своєму учасникові.

4. Вимоги постанови щодо порядку здійснення валютно-обмінних операцій також поширюються на уповноважені фінансові установи та національного оператора поштового зв'язку.

Крім цього, Нацбанк роз'яснив, що саме вважається «необґрунтованою пролонгацією кредиту», яким чином здійснюється конвертація інвалюти, торкнувся питань виконання платіжних доручень, порядку отримання банками кредитів для підтримання ліквідності, порядку здійснення банками валютних операцій.

11.        Постанова НБУ «Про внесення зміни до Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою» від 23.10.2008 р. № 336


Правління Нацбанку внесло зміни до Положення про порядок та умови торгівлі іноземною валютою, якими зобов'язало уповноважені банки при здійсненні купівлі, обміну чи перерахунку іноземної валюти за інвестиційними операціями попередньо зарахувати кошти в гривнях на окремий аналітичний рахунок балансового рахунку 2900 «Кредиторська заборгованість за операціями з купівлі-продажу іноземної валюти, банківських та дорогоцінних металів для клієнтів банку». З цього рахунку кошти можуть бути перераховані для купівлі іноземної валюти в режимі Т+5 днів (виключно на шостий день з дня зарахування гривень на цей рахунок).

Постанова набирає чинності з 04.11.2008 р.

12.        Постанова НБУ «Про внесення зміни до постанови Правління НБУ від 11.10.2008 р. № 319» від 29.10.2008 р. № 340


Нацбанк вніс доповнення до постанови від 11.10.2008 р. № 319 «Про додаткові заходи щодо діяльності банків», якими встановив обмеження щодо переказів іноземної валюти за дорученням фізичних осіб – резидентів і нерезидентів за поточними валютними неторговельними операціями.

Так, без підтвердних документів з поточного рахунку в інвалюті або без його відкриття можна переказувати суму, що в еквіваленті не перевищує 15 000,00 грн. на місяць, на підставі підтвердних документів виключно з поточного рахунку клієнта в інвалюті – суму, що в еквіваленті перевищує 15 000,00 грн., але не більше, ніж 75 000,00 грн. на місяць.

Зазначені обмеження не поширюються на:

1) оплату витрат на лікування в медичних закладах іншої держави, а також на оплату витрат на транспортування хворих;

2) оплату витрат, пов'язаних зі смертю громадян за кордоном (транспортні витрати та витрати на поховання);

3) перекази, що здійснюються на підставі вироків, рішень, ухвал і постанов судових, слідчих та інших правоохоронних органів;

4) перекази, що здійснюються громадянами в разі виїзду за кордон на постійне місце проживання.

Постанова набирає чинності з дати її підписання.


При підготовці статті були використані матеріали Системи Ліга-Закон