Огляд змін у законодавстві за тиждень (28.09.2009-02.10.2009) :: Новости фондового рынка :: Новости

З метою вдосконалення вимог до здійснення депозитаріями грошового клірингу та розрахунків за договорами щодо цінних паперів, а також запобігання порушенням законодавства при обслуговуванні обігу цінних паперів у Національній депозитарній системі ДКЦПФР внесла зміни до Положення про розрахунково-клірингову діяльність за договорами щодо цінних паперів, якими:

уточнила, що Положення встановлює у тому числі правила здійснення грошового клірингу та розрахунків;

зазначила, що транзитний рахунок може відкриватися у зберігача та/або в депозитарії. При цьому при укладанні депозитарієм договорів з декількома організаторами торгівлі транзитні рахунки відкриваються окремо за кожним організатором торгівлі;

виключила норму про те, що при здійсненні клірингу та розрахунків за договорами щодо цінних паперів та при обслуговуванні операцій емітента щодо випущених ним цінних паперів зміни на рахунки в цінних паперах і на грошові рахунки зберігачів повинні вноситися одночасно.

3. Рішення ДКЦПФР «Щодо врегулювання питань, які виникають у зв'язку з припиненням професійної діяльності на фондовому ринку – депозитарної діяльності, а саме депозитарної діяльності зберігача цінних паперів» від 22.05.2009 р. № 480

1. Затверджено Положення про припинення провадження професійної діяльності на фондовому ринку – депозитарної діяльності, а саме депозитарної діяльності зберігача цінних паперів (додається).

2. Визнано такими, що втратили чинність, рішення ДКЦПФР від 14.09.2004 р. № 396 «Щодо врегулювання питань, які виникають у зв'язку з припиненням професійної діяльності на ринку цінних паперів – депозитарної діяльності зберігача цінних паперів», та рішення ДКЦПФР від 30.06.2005 р. № 351 «Про затвердження Порядку приймання уповноваженим на зберігання документів та копій архівів баз даних від зберігача цінних паперів та Порядку взаємодії уповноваженого на зберігання та депозитарію цінних паперів».

3. Затверджено Зміни до Типового договору про відкриття рахунку у цінних паперах, затвердженого рішенням ДКЦПФР від 14.07.1998 р. № 87; Зміни до Типового депозитарного договору, затвердженого рішенням ДКЦПФР від 14.07.1998 р. № 87; Зміни до Положення про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів, затвердженого рішенням ДКЦПФР від 17.10.2006 р. № 1000.

4. Лист ДКЦПФР «Щодо переважного права акціонерів приватного акціонерного товариства та самого товариства на придбання акцій даного товариства» від 05.08.2009 N 11/03/12844

Відповідно до Закону «Про акціонерні товариства» статутом приватного АТ може бути передбачено переважне право його акціонерів та самого товариства на придбання акцій цього товариства, що пропонуються їх власником до продажу третій особі. При цьому дане переважне право не поширюється на випадки переходу права власності на цінні папери даного товариства в результаті їх спадкування чи правонаступництва.

ДКЦПФР зазначила, що перелік випадків, коли переважне право акціонерів товариства не поширюється на придбання його акцій, є вичерпним і не поширюється на випадки дарування та обміну акцій.

5. Рішення ДКЦПФР «Про внесення змін до Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів», від 14.08.2009 р. № 948

Змінено Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів, а саме:

- п.2 розділу I викладено в такій редакції:

«2. Дія цього Положення поширюється на всіх емітентів цінних паперів, крім емітентів державних цінних паперів, інвестиційних сертифікатів.

На емітентів облігацій місцевих позик вимоги розділів II, III та IV цього Положення не поширюються».

- Розділ VI Положення виключено.

У зв'язку з цим розділ VII уважати розділом VI.

- виключено Додаток 44.

6. Рішення ДКЦПФР «Про документи дозвільного характеру, які видаються Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку», від 14.08.2009 р. № 953

Відповідно до Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» ДКЦПФР видаються такі дозвільні документи:

- свідоцтво про внесення інституту спільного інвестування до Єдиного державного реєстру інститутів спільного інвестування;

дозвіл на розміщення за межами України цінних паперів українських емітентів.

7. Рішення ДКЦПФР «Типовий договір про грошові розрахунки за операціями щодо цінних паперів», від 12.05.2009 р. № 450

8. Рішення ДКЦПФР «Про затвердження Положення про вимоги до банку, який надає депозитарію послуги для здійснення грошових розрахунків за договорами щодо цінних паперів» від 12.05.2009 р. № 450

Відповідно до Законів України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні», «Про банки і банківську діяльність», «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» надавати депозитарію послуги щодо здійснення грошових розрахунків (переказу коштів) за договорами щодо цінних паперів може:

– Національний банк України відповідно до п.7 ст.7 Закону України «Про Національний банк України»;

– банк на підставі банківської ліцензії, виданої НБУ (далі – розрахунковий банк).

Діяльність розрахункового банку регулюється вимогами, встановленими законодавством для спеціалізованих банків.

Надання депозитарію послуг щодо здійснення грошових розрахунків (переказу коштів) за договорами щодо цінних паперів здійснюється на підставі договору про грошові розрахунки за операціями щодо цінних паперів, який укладається між депозитарієм і НБУ або розрахунковим банком.

Типова форма договору про грошові розрахунки за операціями щодо цінних паперів затверджується ДКЦПФР за погодженням з НБУ.

Договір про грошові розрахунки за операціями щодо цінних паперів між депозитарієм і розрахунковим банком або НБУ, крім вимог, передбачених типовою формою договору про грошові розрахунки за операціями щодо цінних паперів, може містити за згодою сторін інші вимоги.

Розрахунковий банк не може безпосередньо або через пов’язаних осіб володіти більше ніж 25 % статутного капіталу депозитарію.

Депозитарій та розрахунковий банк не можуть бути одночасно акціонерами один одного.

Розрахунковому банку, який надає послуги депозитарію для здійснення грошових розрахунків (переказу коштів) за операціями щодо цінних паперів, забороняється використовувати інформацію, що стала йому відомою в результаті здійснення цих розрахунків, у своїх інтересах або інтересах третіх осіб, що обов’язково зазначається у договорі про грошові розрахунки за операціями щодо цінних паперів.

Розрахунковий банк зобов’язаний розробити та затвердити регламенти та процедури грошових розрахунків (переказу коштів) за операціями щодо цінних паперів та вести їх облік у порядку, визначеному законодавством.

Розрахунковий банк повинен мати не менше однієї філії та/або відділення в кожній області України, АР Крим, містах Києві та Севастополі.

Розрахунковий банк зобов’язаний забезпечувати захист, цілісність та конфіденційність інформаційного обміну з депозитарієм шляхом впровадження електронного документообігу з використанням електронного цифрового підпису та засобів криптографічного захисту інформації.

9. Рішення ДКЦПФР «Про скасування рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 31 січня 2008 р. № 69» від 14 серпня 2009 р. № 968

Скасовано рішення ДКЦПФР від 31.01.2008 р. № 69 «Про затвердження інструктивного листа щодо обсягу розкриття емітентами інформації про аудиторський висновок, який оприлюднюється в офіційному друкованому виданні та розміщується в загальнодоступній інформаційній базі даних ДКЦПФР про ринок цінних паперів в складі регулярної річної інформації відповідно до вимог розділів V та VI Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів, затвердженого рішенням ДКЦПФР від 19 грудня 2006 р. № 1591».

10. Лист ДКЦПФР «Про затвердження листа щодо рекомендацій з обсягу розкриття емітентами інформації про аудиторський висновок» від 14.08.2009 р. № 969

11. Рішення ДКЦПФР «Про внесення змін до Положення про порядок подання компанією з управління активами інформації стосовно підтвердження відповідності складу та структури активів інститутів спільного інвестування після закінчення терміну, встановленого для досягнення їх нормативів діяльності» від 01.07.2009 р. № 718

ДКЦПФР внесла зміни до Положення про порядок подання КУА інформації стосовно підтвердження відповідності складу та структури активів ІСІ після закінчення терміну, встановленого для досягнення їх нормативів діяльності, виклавши його в новій редакції.

Так, згідного нового Положення, КУА протягом 5 робочих днів після закінчення 6 місяців з дати реєстрації регламенту ІСІ зобов’язана подати до ДКЦПФР інформацію щодо складу та структури активів ІСІ.

Така інформація подається КУА за станом на наступний день після закінчення 6 місяців з дати реєстрації регламенту ІСІ.

Якщо останній день строку подання інформації припадає на вихідний, святковий або неробочий день, зазначена інформація подається у перший робочий день після вихідного, святкового або неробочого дня.

Рішення набрало чинності з 7 серпня 2009 р.

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку

12. Рішення ДКЦПФР «Про затвердження Змін до Положення про порядок прийняття рішень з питань, що належать до компетенції загальних зборів акціонерів корпоративного інвестиційного фонду, шляхом опитування» від 01.07.2009 р. № 717

ДКЦПФР внесла зміни до Положення про порядок прийняття рішень з питань, що належать до компетенції загальних зборів акціонерів корпоративного інвестиційного фонду, шляхом опитування, якими встановила, що прийняття зазначених рішень шляхом опитування можливе лише в корпоративних інвестиційних фондах з кількістю акціонерів не більше 25 осіб.

Опитування вважатиметься таким, що відбулося, якщо в ньому візьмуть участь всі акціонери, а рішення щодо кожного з питань вважається прийнятим, якщо воно буде схвалено всіма акціонерами.

13. Рішення ДКЦПФР «Про внесення змін до роз’яснення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 14.07.2009 р. № 8» від 21.07.2009 р. № 812

Абзац 7 роз’яснення ДКЦПФР від 14.07.2009 р. № 8 «Щодо порядку застосування окремих положень розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про акціонерні товариства» у зв'язку з набранням ним чинності», затвердженого рішенням ДКЦПФР від 14.07.2009 р. № 797, викласти у такій редакції:

«– внесення змін до статуту товариства, які в тому числі передбачають зміну найменування акціонерного товариства з відкритого та закритого акціонерного товариства на публічне акціонерне товариство або з відкритого та закритого акціонерного товариства на приватне акціонерне товариство за умови, що кількість акціонерів на дату внесення таких змін не перевищує 100 осіб, а також виконання всіх інших вимог Закону України «Про акціонерні товариства» у статуті товариства».

14. Лист Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 10.04.2009 р. № 4038 «Про надання роз’яснень щодо порядку застосування положень ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців»

Відповідно до ст. 41 Закону про реєстрацію постановлене судом рішення щодо відміни державної реєстрації припинення юридичної особи є підставою для внесення до ЄДР запису про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи.

Згідно із ч.2 ст. 41 Закону про реєстрацію суд, який постановив рішення щодо відміни державної реєстрації припинення юридичної особи, у день набрання таким рішенням законної сили направляє його державному реєстратору за місцем реєстрації юридичної особи для внесення до ЄДР запису про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи.

Відповідно до ч.3 цієї ж статті державний реєстратор повинен не пізніше наступного робочого дня з дати надходження судового рішення щодо відміни державної реєстрації припинення юридичної особи внести до ЄДР запис про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи та в той же день повідомити органи статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування про внесення такого запису для взяття юридичної особи на облік, а також повідомити юридичну особу про внесення до ЄДР про відміну державної реєстрації її припинення.

На підставі ч.4 вищевказаної статті при надходженні до державного реєстратора оригіналу установчих документів та свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, державна реєстрація припинення якої була відмінена на підставі відповідного судового рішення, державний реєстратор зобов’язаний зробити на зазначених документах відмітку про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи та видати (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) на адресу місця проживання одного із засновників (учасників) юридичної особи, щодо якої було постановлено судове рішення щодо відміни державної реєстрації припинення юридичної особи.

Отже, після внесення державним реєстратором запису про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи до ЄДР юридична особа повертається в стан – внесення запису про рішення засновників (учасників) або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи, а повторне взяття на облік, у відповідному державному органі, здійснюється в загальному порядку, тому процес завершення державної реєстрації припинення юридичної особи, необхідно провести з урахування ч.8 ст. 38 Закону про реєстрацію.

15. Лист Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва «Про надання роз’яснення (про момент виходу учасника зі складу ТОВ)» від 18.06.2009 р. № 7184

Відповідно до п.4 ч.1 ст.116 ЦКУ учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчими документами товариства та законом, здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, у порядку, встановленому законом.

Згідно зі ст.147 ЦКУ учасник ТОВ має право продати чи іншим способом відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства. Цією ж статтею визначена можливість відчуження частки (її частини) учасника третій особі.

Порядок переходу (відступлення) частки учасника у статутному капіталі товариства та внесення змін до установчих документів товариства у зв'язку з виходом засновника зі складу товариства повинні здійснюватись з виконанням вимог, встановлених ст.145, 147, 148 ЦКУ, ст.53, 58, 59, 60 Закону України «Про господарські товариства» та ст.29 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців».

Корпоративні права є різновидом майнових прав, які безпосередньо пов'язані з майном і не можуть передаватися окремо від майна.

Звертаємо увагу, що згідно зі ст.1 ЦКУ особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників, регулюється цивільним законодавством.

Отже, перехід права власності на майно оформлюється документом згідно з вимогами гл.24 ЦКУ «Набуття права власності», шляхом укладення договорів купівлі-продажу, міни, дарування або оформлення заяви учасника про уступку своєї частки статутного фонду на користь іншої особи.

Згідно зі ст.334 ЦКУ право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

До передання майна прирівнюється вручення коносамента або іншого товарно-розпорядчого документа на майно.

Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Відповідно до ч.2 ст.82 ГКУ установчі документи господарського товариства повинні містити відомості, зокрема, про склад засновників та учасників.

Згідно зі ст.145 ЦКУ та ст.59 Закону України «Про господарські товариства» питання внесення змін до статуту товариства та виключення учасника із складу товариства відносяться до виключної компетенції повноважних загальних зборів учасників цього товариства.

Зміни до статуту товариства, пов’язані зі зміною складу учасників цього товариства, набирають чинності з дня внесення цих змін до державного реєстру.

Згідно із п.3.5 Рекомендацій президії ВГСУ від 28.12.2007 р. № 04-5/14 учасник вважається таким, що вийшов з ТОВ, з моменту прийняття загальними зборами рішення про виключення учасника з товариства на підставі його заяви про вихід, а у випадку відсутності такого рішення – з дати закінчення строку, встановленого законом або статутом товариства для повідомлення про вихід з товариства.

16. Лист Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 10.04.2009 р. № 4019 «Щодо надання роз’яснень стосовно порядку виключення вкладників (командитистів) командитних товариств»

Відповідно до положень ч.3 ст. 133 та ч.1 ст. 136 ЦК України до командитного товариства та порядку управління ним застосовуються положення про повне товариство, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншим законом.

Ч.3 ст. 81 Закону України «Про господарські товариства» встановлено, що вкладники не вправі перешкоджати діям учасників з повною відповідальністю по управлінню справами командитного товариства.

Згідно із ч.1 ст. 128 ЦК України Учасник повного товариства, який систематично не виконує чи виконує неналежним чином обов'язки, покладені на нього товариством, або який перешкоджає своїми діями (бездіяльністю) досягненню цілей товариства, може бути виключений із товариства у порядку, встановленому засновницьким договором.

Учасники командитного товариства з повною відповідальністю можуть виключати його вкладників, але лише за умови, якщо засновницьким договором цього товариства встановлено порядок виключення учасників (вкладників) командитного товариства.

17. Письмо Государственного комитета Украины по вопросам регуляторной политики и предпринимательства от 14.05.2009 г. № 5550 «О правовых последствиях внесения в ЕГР записи об отсутствии юридического лица по местонахождению»

Порядок внесения записи об отсутствии юридического лица по его местонахождению определен ч.8 ст. 19 Закона Украины «О государственной регистрации юридических лиц и физических лиц – предпринимателей».

Как усматривается из нормы ч.7 ст. 19 Закона о регистрации, регистрационная карточка установленного образца о подтверждении сведений о юридическом лице должна представляться государственному регистратору не позднее 13 месяцев со дня представления (направления заказным письмом) последней регистрационной карточки, содержащей сведения о юридическом лице.

Следовательно, поступление государственному регистратору какой-либо регистрационной карточки, содержащей сведения о юридическом лице, можно считать подтверждением сведений об этом юридическом лице.

02.10.2009 - Огляд змін у законодавстві за тиждень (28.09.2009-02.10.2009)

2. Рішення ДКЦПФР «Про затвердження Змін до Положення про розрахунково-клірингову діяльність за договорами щодо цінних паперів» від 04.08.2009 р. № 869