10.12.2009 - Огляд змін у законодавстві України за тиждень (30.12.2009-09.12.2009)
Стислий зміст
8... Лист ДКЦПФР «Щодо проведення аудиторських перевірок» від 30.04.2009 р. № 16/02/6849
9... Закон України «Про будівельні норми» від 05.11.2009 р. №1704-VI
1. Постанова Пленуму ВСУ «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06.11.2009 р. №9
2. Рішення КСУ у справі щодо конституційності п.11 розділу III «Прикінцеві положення» Закону України «Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.11.2009 р. № 29-рп/2009
Визнано неконституційним Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання негативним наслідкам впливу світової фінансової кризи на розвиток агропромислового комплексу».
3. Рішення ДКЦПФР «Про визнання таким, що втратило чинність, рішення ДКЦПФР 19.06.2001 р. № 185 «Щодо продовження терміну подання щорічних відомостей про цінні папери відповідно до рішення ДКЦПФР від 11.05.2000 р. №53» від 27.10.2009 р. № 1287
Визнано таким, що втратило чинність, рішення ДКЦПФР від 19.06.2001 р. № 185 «Щодо продовження терміну подання щорічних відомостей про цінні папери відповідно до рішення ДКЦПФР від 11.05.2000 р. № 53».
4. Рішення ДКЦПФР «Про визнання таким, що втратило чинність, рішення ДКЦПФР 31.07.98 р. № 100 «Щодо звітування торговцями цінними паперами про укладені ними угоди з купівлі-продажу цінних паперів перед фондовими біржами» від 27.10.2009 р. № 1279
Визнано таким, що втратило чинність, рішення ДКЦПФР від 31.07.98 р. № 100 «Щодо звітування торговцями цінними паперами про укладені ними угоди з купівлі-продажу цінних паперів перед фондовими біржами» (із змінами), зареєстроване в Міністерстві юстиції України 15.09.98 р. за № 573/3013.
5. Рішення ДКЦПФР «Про зупинення дії ліцензій на провадження професійної діяльності на фондовому ринку (депозитарної діяльності депозитарію цінних паперів та розрахунково-клірингової діяльності) ВАТ «Міжрегіональний фондовий союз» від 19.11.2009 р. № 1413
1. Зупинено дію ліцензії серії АВ № 189728 від 07.11.2006 р. та ліцензії серії АВ № 189729 від 07.11.2006 р. на провадження професійної діяльності на фондовому ринку, а саме депозитарної діяльності депозитарію цінних паперів та розрахунково-клірингової діяльності, виданих ВАТ «Міжрегіональний фондовий союз» (ідентифікаційний код юридичної особи 24917996, місцезнаходження: м. Київ, вул. Вєтрова, 7-б), на підставі звернення ВАТ «Міжрегіональний фондовий союз» від 14.10.2009 р. № 13940/10-09, у зв’язку з припиненням ним здійснення професійної діяльності на фондовому ринку з 12.10.2009 р., зокрема, депозитарної діяльності депозитарію цінних паперів та розрахунково-клірингової діяльності та невиконанням депозитарієм заходів, установлених законодавством, які необхідно здійснити у разі прийняття рішення про припинення провадження професійної діяльності на фондовому ринку.
2. ВАТ «Міжрегіональний фондовий союз» у зв’язку з зупиненням дії вищевказаних ліцензій на провадження професійної діяльності на фондовому ринку здійснити всі необхідні заходи, пов'язані з припиненням провадження депозитарної діяльності депозитарію цінних паперів та розрахунково-клірингової діяльності, в установленому законодавством порядку.
6. Рішення ДКЦПФР «Щодо припинення професійної діяльності на фондовому ринку - депозитарної діяльності депозитарію цінних паперів ВАТ «Міжрегіональний фондовий союз» від 19.11.2009 р. № 1414
1. МФС та ВДЦП мають забезпечити надання документів, передбачених цим рішенням, до реєстроутримувачів, що здійснюють ведення реєстрів власників іменних цінних паперів, в яких номінальним утримувачем зареєстрований МФС, необхідних їм для унесення до відповідних систем реєстрів власників іменних цінних паперів інформації про переміщення всіх знерухомлених в МФС іменних цінних паперів відповідних випусків на зберігання до ВДЦП.
2. Реєстроутримувач протягом 3-х робочих днів після отримання вищезазначених документів вносить до відповідних систем реєстрів власників іменних цінних паперів інформацію про переміщення всіх знерухомлених в МФС іменних цінних паперів відповідних випусків на зберігання до ВДЦП.
3. У рішенні ДКЦПФР наводиться перелік підстав для відмови в унесенні реєстроутримувачами до відповідних систем реєстрів власників іменних цінних паперів інформації про переміщення всіх знерухомлених в МФС іменних цінних паперів відповідних випусків на зберігання до ВДЦП.
4. Зберігачі, які були клієнтами МФС, протягом місяця після укладання депозитарного договору з ВДЦП повинні письмово повідомити депонентів, на рахунках у цінних паперах яких обліковуються знерухомлені іменні цінні папери, за якими до відповідних систем реєстрів власників іменних цінних паперів була унесена інформація про переміщення цих цінних паперів від МФС на зберігання до ВДЦП, щодо їх права:
визначити іншу депозитарну установу як місце зберігання зазначених цінних паперів;
ініціювати переведення зазначених цінних паперів у документарну форму (матеріалізацію).
5. ВДЦП забезпечити укладання:
з емітентами - клієнтами МФС, які мають такий намір, - договорів про обслуговування емісії цінних паперів;
із зберігачами - клієнтами МФС - депозитарних договорів;
з фондовими біржами, які користувалися послугами МФС, із забезпечення виконання укладених на цих біржах договорів щодо цінних паперів - договорів про кліринг та розрахунки за договорами щодо цінних паперів;
з банком, що надавав МФС послуги щодо здійснення грошових розрахунків за операціями щодо цінних паперів, - договору про грошові розрахунки за операціями щодо цінних паперів.
6. За цінними паперами ІСІ, випуск яких зареєстрований у бездокументарній формі існування, емітенти таких цінних паперів, у разі укладання договору про обслуговування емісії цінних паперів з МФС, повинні після укладання договору про обслуговування емісії цінних паперів з ВДЦП на підставі рішення уповноваженого органу емітента про внесення змін до проспекту емісії цінних паперів щодо зміни депозитарію, що обслуговує випуск, зареєструвати зміни до проспекту емісії цінних паперів інституту спільного інвестування в ДКЦПФР.
7. Рішення ДКЦПФР «Про внесення змін до Положення про порядок розміщення, обігу та викупу цінних паперів інституту спільного інвестування» від 07.08.2009 р. №940
Згідно нової редакції Положення цінні папери ІСІ розміщуються шляхом публічного (відкритого) або приватного (закритого) розміщення:
- публічне (відкрите) розміщення - здійснюється серед осіб, коло яких заздалегідь не визначене;
- приватне (закрите) розміщення - здійснюється виключно серед заздалегідь визначеного кола осіб, зазначених у проспекті емісії цінних паперів.
Учасниками венчурного інвестиційного фонду можуть бути юридичні та фізичні особи. Фізична особа може бути учасником венчурного фонду виключно за умови придбання цінних паперів такого фонду на суму не менше ніж 1500 мінімальних заробітних плат.
Цінні папери венчурного ІСІ розміщуються виключно шляхом приватного (закритого) розміщення.
Строк публічного (відкритого) розміщення цінних паперів безстрокового ІСІ не обмежується, а строкового ІСІ - визначається в проспекті емісії цінних паперів ІСІ.
Розміщення цінних паперів ІСІ здійснюється після реєстрації випуску цінних паперів ІСІ, а також присвоєння цінним паперам ІСІ міжнародного ідентифікаційного номера цінних паперів.
Цінні папери ІСІ закритого типу підлягають вільному обігу на ринку цінних паперів протягом періоду діяльності ІСІ.
Вільний обіг цінних паперів ІСІ інтервального типу протягом інтервалу припиняється. Правочини з цінними паперами ІСІ інтервального типу, вчинені протягом інтервалу, є нікчемними, крім правочинів щодо: спадкування, розміщення, викупу емітентом.
Викуп цінних паперів ІСІ здійснюється КУА безпосередньо та/або через торговців цінними паперами, з якими КУА уклала відповідні договори.
Рішення набрало чинності 09.11.2009 р.
8. Лист ДКЦПФР «Щодо проведення аудиторських перевірок» від 30.04.2009 р. № 16/02/6849
Згідно з п.3 ч.3 ст.75 Закону про АТ незалежним аудитором не може бути особа, яка надає консультаційні послуги акціонерному товариству. Просимо пояснити, якщо аудитором надавались консультаційні послуги АТ у I кварталі 2009 року (тобто коли цей Закон ще не набув чинності), то чи має він право бути незалежним аудитором і підтверджувати фінансову звітність такого АТ за підсумками 2009 р.?
Відповідно до ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.
Згідно із п.1 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону про АТ цей Закон набирає чинності через шість місяців з дня його опублікування, крім другого речення ч.2 ст.20, яке набирає чинності через два роки з дня опублікування цього Закону.
Отже, вимоги Закону про АТ, зокрема ст. 75, повинні виконуватись з дня набрання ними чинності.
2. Згідно зі ст.40 Закону про ЦП публічні АТ додатково розкривають інформацію про свою діяльність на основі міжнародних стандартів бухгалтерського обліку в порядку, встановленому ДКЦПФР. Просимо пояснити: які вимоги при цьому мають бути виконані головним бухгалтером (чи всіма співробітниками бухгалтерії публічного АТ) і його незалежним аудитором? Зокрема, чи слід мати сертифікати або інші документи, які б підтверджували належну обізнаність бухгалтерії публічних АТ і незалежних аудиторів з міжнародними стандартами бухгалтерського обліку, яка мінімальна кількість таких сертифікованих співробітників має бути в бухгалтерії публічного АТ і в аудиторській фірмі, що має підтверджувати річну звітність такого АТ?
Згідно із ст.40 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» публічні акціонерні товариства додатково розкривають інформацію про свою діяльність на основі міжнародних стандартів бухгалтерського обліку в порядку, встановленому ДКЦПФР.
На думку юридичного управління, вимог до головного бухгалтера чи співробітників бухгалтерії та незалежного аудитора ст.40 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» не містить.
Вимоги Комісії щодо строків та порядку подання фінансової звітності, складеної відповідно до Міжнародних стандартів фінансової звітності, визначено у Положенні про розкриття інформації емітентами цінних паперів, затвердженому рішенням Комісії від 19.12.2006 р. №1591.
Зокрема, відповідно до пп.1.2 п.1 гл.2 розділу V та п.5 гл.2 розділу IV Положення фінансова звітність, складена відповідно до Міжнародних стандартів фінансової звітності, надається у разі наявності емітентом у складі квартальної та річної інформації у визначеному Положенням порядку.
3. Чи можуть річну фінансову звітність публічного акціонерного товариства (ст. 75 Закону про АТ) підтверджувати дві незалежні аудиторські фірми: одна підтверджуватиме один комплект річної звітності, складений за вітчизняними стандартами бухгалтерського обліку, а інша підтверджуватиме другий комплект фінансової звітності, складений за міжнародними стандартами бухгалтерського обліку?
Відповідно до ст.75 Закону про АТ річна фінансова звітність публічного акціонерного товариства підлягає обов’язковій перевірці незалежним аудитором.
При цьому у ч.3 ст.75 Закону про АТ зазначено, що незалежним аудитором не може бути:
1) афілійована особа товариства;
2) афілійована особа посадової особи товариства;
3) особа, яка надає консультаційні послуги товариству.
Згідно з пп.1.19 п.1 гл.2 розділу V Положення проведення аудиторських перевірок (складання аудиторських висновків) емітентів - фінансових установ, що здійснюють діяльність на ринку цінних паперів, може провадитись аудиторськими фірмами (аудиторами), які включені до реєстру аудиторів та аудиторських фірм, які можуть проводити аудиторські перевірки фінансових установ, що здійснюють діяльність на ринку цінних паперів.
Порядок ведення реєстру аудиторів та аудиторських фірм, які можуть проводити аудиторські перевірки фінансових установ, що здійснюють діяльність на ринку цінних паперів, затверджено рішенням Комісії від 09.11.2006 р. № 1271.
4. Чи означає частина перша ст. 75 Закону про АТ, що обов'язкова аудиторська перевірка незалежним аудитором необхідна лише публічним АТ, і може не провадитись в приватних АТ, якщо відповідними органами приватних АТ не буде прийнято рішення щодо проведення незалежної аудиторської перевірки?
Ст.40 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» встановлює, зокрема, що регулярна інформація про емітента - річна та квартальна звітна інформація про результати фінансово-господарської діяльності емітента, яка подається до ДКЦПФР (в тому числі в електронному вигляді).
При цьому регулярна річна інформація емітента цінних паперів обов’язково має містити аудиторський висновок.
Відповідно до ст.2 Закону про цінні папери та фондовий ринок емітент - юридична особа, Автономна Республіка Крим або міські ради, а також держава в особі уповноважених нею органів державної влади, яка від свого імені розміщує емісійні цінні папери та бере на себе зобов'язання щодо них перед їх власниками.
Розміщення цінних паперів - відчуження цінних паперів емітентом або андеррайтером шляхом укладення цивільно-правового договору з першим власником.
Перелік емісійних цінних паперів міститься в частині другій ст.3 Закону про цінні папери та фондовий ринок.
5. Якщо договір на проведення незалежного аудиту звітності за 2009 р. було укладено в I кварталі 2009 року від імені публічного АТ (яке раніше іменувалось "відкритим акціонерним товариством" і в якому було створено спостережну раду) виконавчим органом відповідно до його компетенції, то чи слід затверджувати такий договір додатково наглядовою радою публічного АТ згідно з п.3 ч.2 ст.52 Закону про АТ?
Згідно із ст.52 Закону про АТ до виключної компетенції наглядової ради належать, зокрема, обрання аудитора товариства та визначення умов договору, що укладатиметься з ним, встановлення розміру оплати його послуг. У разі, якщо наглядова рада відсутня, це питання належить до компетенції виконавчого органу, якщо інше не встановлено статутом.
При цьому питання, що належать до виключної компетенції наглядової ради акціонерного товариства, не можуть вирішуватися іншими органами товариства, крім загальних зборів, за винятком випадків, встановлених цим Законом.
9. Закон України «Про будівельні норми» від 05.11.2009 р. №1704-VI
ВРУ прийняла Закон «Про будівельні норми», який визначає правові та організаційні засади розроблення, погодження, затвердження, реєстрації і застосування будівельних норм.
Дія цього Закону поширюється на суб’єктів господарювання незалежно від форми власності, які провадять будівельну, містобудівну, архітектурну діяльність і забезпечують виготовлення продукції будівельного призначення, а також на органи державної влади та органи місцевого самоврядування та не поширюється на діяльність у сфері стандартизації будівельних матеріалів та виробів.
Так, розроблення, затвердження, внесення змін до державних будівельних норм та визнання їх такими, що втратили чинність, здійснюються центральним органом виконавчої влади з питань будівництва та архітектури, а галузевих – відповідними суб'єктами нормування.
Державні та галузеві будівельні норми протягом одного місяця з дня їх затвердження підлягають реєстрації в центральному органі виконавчої влади з питань будівництва та архітектури та не потребують реєстрації в Мін’юсті.
Зареєстровані будівельні норми, зміни до них набирають чинності не раніше ніж через 90 днів з дня їх опублікування в офіційному друкованому виданні відповідного суб'єкта нормування.
Центральний орган виконавчої влади з питань будівництва та архітектури створює центральний фонд будівельних норм, що містить контрольні примірники державних і галузевих будівельних норм. Тексти всіх будівельних норм, включених до фонду розміщуються на офіційному веб-сайті цього органу. Доступ до таких текстів є безоплатним.
Застосування будівельних норм або їх окремих положень є обов’язковим для всіх суб’єктів господарювання незалежно від форми власності, які провадять будівельну, містобудівну, архітектурну діяльність та забезпечують виготовлення продукції будівельного призначення.
10. Закон України «Про внесення змін до деяких законів України з метою подолання негативних наслідків фінансової кризи» від 23.06.2009 р. № 1533-VІ
Законом внесено зміни:
в частині ВАЛЮТНОГО РЕГУЛЮВАННЯ:
зменшено з 180 до 90 днів строки зарахування виручки резидентів у іноземній валюті на їх валютні рахунки в уповноважених банках, а також строки здійснення імпортних операцій резидентів на умовах відстрочення поставок.
На сьогодні українське законодавство вимагає щоб валютна виручка українського експортера зараховувалася на його рахунок протягом 180 днів після здійснення поставки товарів або послуг. Аналогічне правило діє відносно імпортерів: вони зобов’язані ввезти товар або отримати послугу не пізніше 180 днів після здійснення передплати в іноземній валюті за кордон. Продовження такого строку можливо лише за умови надання відповідного висновку Міністерством економіки України.
Відповідно до Закону згадані строки скорочуються до 90 днів як стосовно операцій з імпорту, так і стосовно операцій з експорту.
в частині ІНОЗЕМНОГО ІНВЕСТУВАННЯ передбачено:
– обов’язкову державну реєстрацію іноземних інвестицій;
– державна реєстрація іноземних інвестицій у вигляді валютних цінностей здійснюється у порядку, передбаченому НБУ.
З боку НБУ відсутня реакція на згадану законодавчу норму. Торговці цінними паперами звітують перед НБУ про валютні операції в рамках звітності, що подається ними по валютній ліцензії. Зазначену звітність навряд чи можна вважати державною реєстрацією іноземної інвестиції в розумінні цього Закону.
На сьогоднішній день процедура державної реєстрації іноземних інвестицій визначається постановою КМУ «Про затвердження положення про порядок державної реєстрації іноземних інвестицій №928 від 07.08.1996 р.».
У Законі КМУ, НБУ доручено привести свої н.п.а. у відповідність із цим Законом. Постанова КМУ про державну реєстрацію іноземних інвестицій імовірно також має бути приведена у відповідність. На період відсутності порядку, підготовленого НБУ, за аналогією закону доміно застосувати норми постанови КМУ в частині, що не суперечить Закону.
– здійснення іноземних інвестицій в грошовій формі виключно через інвестиційні рахунки, відкриті в уповноважених українських банках;
– вимогу щодо здійснення іноземних інвестицій в грошовій формі на території України виключно в національній валюті України, тобто, фактично, вимогу проводити обов’язковий обмін іноземної валюти для здійснення інвестиції.
в частині КРЕДИТІВ, ОТРИМАНИХ ВІД НЕРЕЗИДЕНТІВ забороняється:
– внесення будь-яких змін до договорів про залучення резидентами-позичальниками кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів, в результаті яких скорочуються строки виконання резидентами-позичальниками зобов’язань перед нерезидентами-кредиторами за такими договорами або які передбачають їх дострокове виконання;
–НБУ тимчасово реєструвати такі зміни;
– дострокове виконання резидентами фізичними та юридичними особами зобов’язань перед нерезидентами-кредиторами за договорами про залучення резидентами-позичальниками кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів.
Зазначені обмеження діятимуть до 01.01.2011 р.
в частині сплати ПОДАТКУ НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ передбачено:
звільнення від оподаткування операції банків та інших фінансових установ з поставки (продажу, відчуження іншим способом) майна, що передане фізичними особами, а також ФОП та іншими особами, які не є платниками податку, в заставу, у тому числі іпотеку, та на яке було звернено стягнення.
в частині ДІЯЛЬНОСТІ БАНКІВ:
– мінімальний розмір статутного капіталу банку на день його реєстрації змінено з 10 млн.євро до 75 млн.грн. та встановлені особливості урахування субординованого боргу при розрахунку капіталу банку.
НБУ зобов’язано щоквартально інформувати Президента України, КМУ та Комітет ВРУ з питань фінансів і банківської діяльності щодо безготівкової емісії у відповідному періоді, а саме:
– проведення операцій з рефінансування банків;
– проведення інтервенцій на міжбанківському валютному ринку;
– проведення операцій на фондовому ринку.
в частині сплати ПОДАТКУ З ДОХОДІВ ФІЗИЧНИХ ОСІБ:
уточнено, що до загального місячного оподатковуваного доходу фізичної особи відносяться:
– сума заборгованості, за якою минув строк позовної давності та яка перевищує суму, що становить 50% місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року. Фізична особа самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації;
– доходи, які становлять позитивну різницю між сумою внесених фізичною особою коштів до фонду фінансування будівництва та сумою коштів, отриманих такою особою від інших осіб у разі відступлення права вимоги таким іншим особам, у тому числі якщо таке відступлення здійснено на підставі договору купівлі-продажу, або виплачених такій особі з такого фонду у разі її відмови від участі у цьому фонді, за винятком випадків, коли фізична особа отримані з фонду фінансування будівництва кошти одночасно передала в управління тому ж управителю в той же або інший фонд фінансування будівництва.
Платник податків резидент має право включити до складу податкового кредиту частину суми відсотків за іпотечним житловим кредитом, фактично сплачених протягом звітного податкового року, як у національній, так і у іноземній валюті.
При сплаті процентів за іпотечним житловим кредитом в іноземній валюті сума платежів за такими процентами, здійснених в іноземній валюті, перераховується у гривні за офіційним валютним (обмінним) курсом НБУ, що діє на день сплати таких процентів.
Норми ЗАКОНУ в частині оподаткування процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок (у тому числі картковий рахунок), вклад до небанківських фінансових установ набирають чинності не з 01.01.2010 р., а з 01.01.2013 р.
Законом також внесені певні зміни щодо оподаткування банків та фінансових установ.
ІНШІ ЗМІНИ:
Законом встановлюється правова основа для реструктуризації кредитів фізичних осіб. Також вводиться мораторій на період 2009 – 2010 рр. на примусове виселення із житла, в якому зареєстрована фізична особа - іпотекодавець, за умови, що:
– це житло є єдиним житлом іпотекодавця;
– відсотки за іпотечним житловим кредитним договором сплачуються своєчасно або
з максимальною затримкою до двох місяців;
– документально врегульовано питання реструктуризації боргу на узгоджених з банком умовах.
Фінансові установи мають право надавати кредити, позики в іноземній валюті фізичним особам – резидентам і нерезидентам, які не займаються підприємницькою діяльністю, тільки для оплати послуг нерезидентам за лікування та навчання за кордоном. Фінансові установи надають кредити, позики шляхом безпосереднього спрямування коштів на рахунок лікувальної установи або закладу освіти за умови пред’явлення фізичною особою-позичальником відповідних підтверджуючих документів.
При підготовці статті були використані матеріали Системи Ліга-Закон
Новости по теме:
- Огляд змін у законодавстві України за тиждень (13.10.2008 - 17.10.2008)
- Огляд змін у законодавстві України за тиждень (30.06.2009-03.07.2009)
- Огляд змін у законодавстві України за тиждень (15.06.2009-26.06.2009)
- Огляд змін у законодавстві України за тиждень (13.04.2009-17.04.2009)
- Огляд змін у законодавстві України за тиждень (22.09.2008-26.09.2008)
- Огляд змін у законодавстві України за тиждень (26.04.2010-30.04.2010)
