Огляд змін у законодавстві України за тиждень (30.05.2011-03.06.2011) :: Новости фондового рынка :: Новости

Верховна Рада ухвалила Закон, що вносить зміни до Закону України «Про аудиторську діяльність» та робить обов’язковим проведення аудиту для емітентів цінних паперів та похідних (деривативів), а також при отриманні ліцензії на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів.

Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

2. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом» від 21.04.2011 р. № 3267-VI

Зміни вносяться до КУпАП та ККУ.

3. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення дозвільної системи у сфері господарської діяльності» від 21.04.2011 р. № 3261-VI

Зміни вносяться до КУпАП та ККУ.

4. Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» щодо розкриття інформації на фондовому ринку» від 21.04.2011 р. № 3264-VI

До Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» внесено такі зміни:

Ст.1 «Проспект емісії цінних паперів визначено як - документ, який містить інформацію про розміщення цінних паперів та інші відомості, передбачені цим та іншими законами, що визначають особливості розміщення певних видів цінних паперів». Отже відтепер проспект емісії це не лише документ для відритого, а й для закритого розміщення ЦП.

2) абзац перший частини четвертої статті 17 замінити двома абзацами такого змісту:

Ст.17 Андеррайтинг - розміщення цінних паперів торговцем цінними паперами за дорученням, від імені та за рахунок емітента. Андеррайтер може надавати консультації емітенту щодо розміщення цінних паперів цього емітента.

Встановлено нову вимогу, що емітент подає ДКЦПФР заяву і документи, необхідні для реєстрації випуску та проспекту емісії цінних паперів, не пізніш як протягом 60 днів після прийняття рішення про розміщення цінних паперів органом емітента, уповноваженим приймати відповідне рішення.

ДКЦПФР:

1) після надходження заяви і документів, необхідних для реєстрації випуску та проспекту емісії цінних паперів, здійснює одночасно реєстрацію випуску та проспекту емісії цінних паперів або відмовляє в реєстрації протягом:

10 робочих днів - у разі наявності зареєстрованого базового проспекту емісії та перебування цінних паперів емітента в біржовому реєстрі організатора торгівлі;

20 робочих днів - у разі наявності зареєстрованого базового проспекту емісії та відсутності цінних паперів емітента в біржовому реєстрі організатора торгівлі;

25 робочих днів - у разі відсутності зареєстрованого базового проспекту емісії;

2) повертає у передбачені п.1 цієї частини строки документи емітентові без розгляду в разі їх подання не в повному обсязі або з порушенням встановлених ДКЦПФР вимог до їх оформлення.

У разі виявлення недостовірної інформації у зареєстрованому базовому проспекті емісії цінних паперів ДКЦПФР надсилає емітенту розпорядження про необхідність усунення такої невідповідності, реєстрації та публікації відповідних змін до зазначеного проспекту.

Після реєстрації проспекту емісії цінних паперів емітент не менш як за 10 днів до початку відкритого (публічного) розміщення цінних паперів:

- публікує проспект в офіційному друкованому виданні ДКЦПФР в установленому нею обсязі;

- розміщує проспект у загальнодоступній інформаційній базі даних ДКЦПФР про ринок цінних паперів у повному обсязі.

У строки, встановлені ДКЦПФР, емітент:

у разі відкритого (публічного) розміщення цінних паперів розміщує зареєстрований проспект емісії цінних паперів на власному веб-сайті та веб-сайті організатора торгівлі, через якого планується здійснити розміщення цінних паперів відповідного випуску;

у разі закритого (приватного) розміщення цінних паперів не оприлюднює зареєстрований проспект емісії цінних паперів, а надає його особам, які є учасниками такого розміщення згідно з відповідним рішенням емітента.

Зміни до проспекту емісії цінних паперів підлягають реєстрації ДКЦПФР в установленому нею порядку.

У разі зміни інформації, що міститься у проспекті емісії цінних паперів, емітент протягом 20 робочих днів з дня внесення таких змін зобов’язаний у встановленому ДКЦПФР порядку подати зазначені зміни для реєстрації.

У разі внесення змін до проспекту емісії цінних паперів, щодо яких прийнято рішення про:

відкрите (публічне) розміщення - емітент здійснює їх реєстрацію та опубліковує відповідну інформацію протягом 30 днів з дня опублікування проспекту емісії, але не пізніш як за 10 днів до початку розміщення;

закрите (приватне) розміщення - емітент здійснює їх реєстрацію до початку розміщення та подає особам, які відповідно до рішення про закрите (приватне) розміщення цінних паперів є учасниками такого розміщення.

У разі якщо вчинити вищезазначені дії у зазначені строки неможливо, до змін також включається інформація про перенесення строків розміщення цінних паперів.

Емітент не має права:

вносити зміни до проспекту емісії після початку розміщення цінних паперів;

здійснювати розміщення цінних паперів до реєстрації змін до проспекту емісії цінних паперів, а в разі відкритого (публічного) розміщення - також до опублікування відповідної інформації.

Внесення змін до проспекту емісії цінних паперів після їх розміщення допускається у випадку, передбаченому ч.8 ст.8 цього Закону. Інформація про такі зміни до проспекту емісії цінних паперів має бути опублікована протягом 15 днів з дня реєстрації цих змін.

Емітент має право оформити проспект емісії цінних паперів (крім пайових), що підлягають відкритому (публічному) розміщенню, двома частинами (базовий проспект емісії та проспект емісії цінних паперів відповідного випуску), які підлягають реєстрації ДКЦПФР в установленому нею порядку.

Базовий проспект емісії - складова частина проспекту емісії цінних паперів (крім пайових), що підлягають відкритому (публічному) розміщенню, яка містить інформацію про емітента, а також іншу інформацію, визначену емітентом. Зазначені у базовому проспекті емісії відомості не включаються до проспекту емісії цінних паперів відповідного випуску.

Емітент подає ДКЦПФР заяву і документи, необхідні для реєстрації:

базового проспекту емісії цінних паперів та першого проспекту емісії цінних паперів відповідного випуску - не пізніш як протягом 60 днів з дня прийняття рішення про затвердження базового проспекту емісії та першого проспекту емісії цінних паперів відповідного випуску органом емітента, уповноваженим приймати відповідне рішення;

наступного проспекту емісії цінних паперів відповідного випуску - не пізніш як протягом 60 днів з дня прийняття рішення про розміщення цінних паперів такого випуску органом емітента, уповноваженим приймати відповідне рішення.

Базовий проспект емісії цінних паперів та перший проспект емісії цінних паперів відповідного випуску подаються для реєстрації одночасно.

Ст.32 Закрите (приватне) розміщення цінних паперів здійснюється емітентом самостійно або через андеррайтера, що уклав з емітентом договір про андеррайтинг. Особливості закритого (приватного) розміщення акцій визначаються законом, який регулює питання утворення, діяльності та припинення акціонерних товариств, і законодавством про інститути спільного інвестування.

Кількість розміщених шляхом закритого (приватного) розміщення цінних паперів не може перевищувати кількості цінних паперів, визначеної у проспекті їх емісії, але може бути меншою, ніж кількість цінних паперів, визначена у проспекті їх емісії.

Цей Закон набирає чинності 28.11.2011 р.

5. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення процедури започаткування підприємництва»

Внесено зміни до:

1. ЦК, Закон України «Про господарські товариства»:

- якщо учасники до закінчення першого року з дня державної реєстрації товариства не внесли (не повністю внесли) свої вклади, загальні збори учасників приймають одне з таких рішень: про виключення із складу товариства тих учасників, які не внесли (не повністю внесли) свої вклади, та про визначення порядку перерозподілу часток у статутному капіталі; про зменшення статутного капіталу та про визначення порядку перерозподілу часток у статутному капіталі; про ліквідацію товариства.

2. Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців»

- у разі внесення змін до установчих документів, які пов’язані із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи додатково подається примірник оригіналу (ксерокопія, нотаріально засвідчена копія) одного із таких документів:

рішення про вихід юридичної особи із складу засновників (учасників);

заяви фізичної особи про вихід із складу засновників (учасників);

заяви, договору, іншого документа про перехід чи передачу частки учасника у статутному капіталі товариства;

рішення уповноваженого органу юридичної особи про примусове виключення засновника (учасника) із складу засновників (учасників) юридичної особи, якщо це передбачено законом або установчими документами юридичної особи.

6. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження принципу державної реєстрації юридичних осіб на підставі модельного статуту» від 21.04.2011 р. № 3262-VI

Верховна Рада ухвалила Закон, відповідно до якого юридична особа може створюватися та діяти на підставі модельного статуту.

Модельний статут - типовий установчий документ, затверджений Кабміном, який використовується для створення та провадження діяльності юридичних осіб відповідних організаційно-правових форм, містить встановлені законом правила, що регулюють правовий статус, права, обов’язки та відносини, які пов’язані із створенням, управлінням та провадженням господарської діяльності відповідних юросіб.

Якщо суб’єкт господарювання створюється та діє на підставі модельного статуту в рішенні про його створення, яке підписується усіма засновниками, зазначаються відомості про його найменування, мету і предмет господарської діяльності, а також інформація про провадження діяльності на основі модельного статуту.

У разі якщо юридична особа, засновниками (учасниками) якої затверджено статут, прийняла рішення продовжувати свою діяльність на підставі модельного статуту, юридична особа подає державному реєстратору таке рішення, реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу з відповідною відміткою та примірник оригіналу статуту для проставляння штампу про те, що юридична особа з відповідної дати провадить діяльність на підставі модельного статуту. Такий штамп проставляється державним реєстратором також на примірнику оригіналу статуту даної юридичної особи, що зберігається у реєстраційній справі.

У разі якщо засновниками (учасниками) юридичної особи, що діяла на підставі модельного статуту, прийнято рішення продовжувати свою діяльність на підставі розроблених ними установчих документів, юридична особа подає державному реєстратору таке рішення та реєстраційну картку про підтвердження відомостей про юридичну особу з відповідною відміткою. Юридична особа вважається такою, що здійснює діяльність на підставі установчих документів з моменту державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи у порядку, встановленому статтею 29 цього Закону.

Закон набирає чинності через три місяці з дня його опублікування.

7. Рішення ДКЦПФР від 31.05.2011 р. № 675 «Про затвердження листа «Щодо дій уповноважених осіб у разі виявлення порушень вимог п.5 розділу XVII Закону України «Про акціонерні товариства»

Згідно з п.5 розділу XVII Закону України «Про акціонерні товариства» статути та внутрішні положення акціонерних товариств, створених до набрання чинності цим Законом, підлягають приведенню у відповідність із нормами цього Закону не пізніше ніж протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом.

Таким чином, до 30.04.2011 р. акціонерні товариства повинні були привести свої статути та внутрішні положення товариств у відповідність із нормами Закону України «Про акціонерні товариства».

Відповідно до п.2 розділу XIV Правил розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій, затверджених рішенням ДКЦПФР від 11.12.2007 р. № 2272 (далі - Правила), розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери може бути винесено незалежно від порушення справи про правопорушення на ринку цінних паперів.

У випадку виявлення порушень вимог п.5 розділу XVII Закону України «Про акціонерні товариства», а саме, не приведення до 30.04.2011 р. статутів та внутрішніх положень акціонерних товариств у відповідність із нормами Закону України «Про акціонерні товариства», уповноважена особа ДКЦПФР повинна винести розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери. Термін для усунення порушення повинен становити 6 місяців.

У випадку невиконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери уповноважена особа порушує справу про правопорушення на ринку цінних паперів та застосовує фінансову санкцію у розмірі від 1 000 до 5 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, передбачену п.8 ч.1 ст.11 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» та виносить нове розпорядження.

При повторному винесенні розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери термін для усунення порушення повинен становити 3 місяці.

Уповноважена особа територіального управління Комісії направляє відповідні матеріали разом з проектом рішення про зупинення внесення змін до системи реєстру власників іменних цінних паперів певного емітента на строк до усунення порушення до департаменту корпоративних відносин центрального апарату ДКЦПФР.

Департамент корпоративних відносин центрального апарату ДКЦПФР забезпечує винесення проекту рішення про зупинення внесення змін до системи реєстру власників іменних цінних паперів певного емітента на строк до усунення порушення на засідання ДКЦПФР.

8. Рішення ДКЦПФР від 25.05.2011 р. № 568 «Про затвердження листа «Щодо дій уповноважених осіб у разі виявлення порушень вимог ч.2 ст.20 Закону України «Про акціонерні товариства»

Ч.2 ст.20 Закону України «Про акціонерні товариства» визначено, що усі акції товариства є іменними. Акції товариств існують виключно в бездокументарній формі.

До 30.04.2011 р. акції, які випущені у документарній формі, повинні бути переведені у бездокументарну форму існування.

У випадку виявлення порушень вимог ч.2 ст.20 Закону України «Про акціонерні товариства», а саме, нездійснення емітентами переведення випуску акцій документарної форми існування у бездокументарну до 30.04.2011 р., уповноважена особа ДКЦПФР повинна винести розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери. При цьому термін для усунення порушення повинен становити 6 місяців.

У випадку невиконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери уповноважена особа порушує справу про правопорушення на ринку цінних паперів та застосовує фінансову санкцію у розмірі від 1 000 до 5 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, передбачену п.8 ч.1 ст.11 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», та виносить нове розпорядження.

У разі невиконання повторного розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери уповноважена особа порушує справу про правопорушення на ринку цінних паперів, застосовує відповідну санкцію, передбачену п.8 ч.1 ст.11 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні», та направляє відповідні матеріали разом з проектом рішення про зупинення внесення змін до системи реєстру власників іменних цінних паперів певного емітента на строк до усунення порушення до департаменту корпоративних відносин центрального апарату ДКЦПФР.

9. Рішення ДКЦПФР від 18.04.2011 р. «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів ДКЦПФР (щодо статутного капіталу)»

У текстах положень ДКЦПФР слова «статутний фонд» в усіх відмінках та числах замінено словами «статутний капітал» у відповідних відмінках та числах.

10. Роз’яснення ДКЦПФР від 25.05.2011 р. № 8 «Про порядок застосування ст.1, 8 Закону України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні» при здійсненні депозитарієм клірингу та розрахунків за договорами щодо цінних паперів з використанням методів взаємозаліку зустрічних зобов'язань сторін таких договорів»

11. Роз’яснення ДКЦПФР від 20.05.2011 р. № 7 «Щодо порядку застосування окремих положень Закону України «Про акціонерні товариства» у зв’язку з втратою чинності статей 1 - 49 Закону України «Про господарські товариства» у частині, що стосується акціонерних товариств»

Закон України «Про акціонерні товариства» набрав чинності 30.04.2009 р.

П.2 розділу XVII Закону України «Про акціонерні товариства» передбачено, що через два роки з дня набрання чинності цим Законом (тобто з 30.04.2011 р.) втрачають чинність ст.1-49 Закону України «Про господарські товариства» у частині, що стосується акціонерних товариств.

П.5 розділу XVII Закону України «Про акціонерні товариства» передбачено, що статути та внутрішні положення акціонерних товариств, створених до набрання чинності цим Законом, підлягають приведенню у відповідність із нормами цього Закону не пізніше ніж протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом (тобто в термін до 30.04.2011 р.).

Приведенням діяльності акціонерних товариств, створених до набрання чинності Законом України «Про акціонерні товариства», у відповідність із цим Законом є здійснення таких дій:

1) внесення змін до статуту товариства, які в тому числі передбачають зміну найменування акціонерного товариства з відкритого або закритого акціонерного товариства на публічне акціонерне товариство чи з відкритого або закритого акціонерного товариства на приватне акціонерне товариство за умови, що кількість акціонерів на дату внесення таких змін не перевищує 100 осіб, а також виконання всіх інших вимог цього Закону у статуті товариства;

2) приведення внутрішніх положень товариства у відповідність із вимогами цього Закону.

Датою приведення діяльності акціонерних товариств, створених до набрання чинності Законом України «Про акціонерні товариства», у відповідність із вимогами цього Закону є дата державної реєстрації змін до статуту, які в тому числі передбачають зміну найменування акціонерного товариства з відкритого акціонерного товариства на публічне або приватне акціонерне товариство або закритого акціонерного товариства на публічне або приватне акціонерне товариство.

Часткове виконання вищезазначених вимог не є виконанням вимог цього Закону.

З огляду на зазначене, всі акціонерні товариства, створені до набрання чинності Закону України «Про акціонерні товариства», та які в термін до 30.04.2011 р. не привели свою діяльність у відповідність з Законом (тобто не зареєстрували в установленому порядку зміни до статуту) мають у своїй діяльності з 01.05.2011 р. керуватись положеннями Закону України «Про акціонерні товариства», а також положеннями статуту та внутрішніми положеннями акціонерних товариств у частині, що не суперечить положенням Закону.

Відповідно до ст.5 ЦК акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом’якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.

Враховуючи зазначене, до дій, пов’язаних зі скликанням і проведенням загальних зборів акціонерного товариства, яке не привело свій статут і внутрішні положення у відповідність із нормами Закону, якщо такі дії були розпочаті до 30.04.2011 р. (включно), застосовуються вимоги законодавства, що діяло на момент початку вчинення таких дій, зокрема, Закону України «Про господарські товариства».

Інші дії щодо скликання і проведення загальних зборів акціонерного товариства мають здійснюватись відповідно до Закону України «Про акціонерні товариства».

Організаційно-правовою формою юридичної особи є акціонерне товариство, яке залежно від законодавчого регулювання порядку обігу акцій товариства поділяється на відкрите або закрите відповідно до Закону України «Про господарські товариства» та приватне або публічне відповідно до Закону України «Про акціонерні товариства».

Таким чином, враховуючи законодавче регулювання порядку обігу акцій товариства, положення Закону України «Про акціонерні товариства», які стосуються виключно публічних акціонерних товариств мають застосовуватись лише до відкритих акціонерних товариств, а положення Закону, які стосуються виключно приватних акціонерних товариств мають застосовуватись лише до закритих акціонерних товариств.

12. Рішення ДКЦПФР від 22.03.2011 р. №284 «Про затвердження Змін до Положення про депозитарну діяльність, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 17.10.2006 р. № 999»

Передбачено процедуру зміни місця зберігання глобального сертифіката

13. Рішення ДКЦПФР від 01.03.2011 р. № 190 «Про порядок оприлюднення інформації про обсяг торгівлі акціями та облігаціями українських емітентів, що відповідно до законодавства пройшли процедуру лістингу та перебувають в обігу на організаторах торгівлі»

ДКЦПФР оприлюднює таку інформацію про обсяг торгівлі акціями та облігаціями українських емітентів, що відповідно до законодавства пройшли процедуру лістингу та перебувають в обігу на організаторах торгівлі:

код за ЄДРПОУ організатора торгівлі;

повне найменування організатора торгівлі;

код за ЄДРПОУ емітента;

найменування емітента;

міжнародний ідентифікаційний номер цінного папера;

вид цінного папера;

загальна вартість виконаних біржових контрактів (у гривнях) за квартал за кожним випуском акцій та облігацій кожного українського емітента, що знаходиться в біржовому реєстрі.

Інформація згідно з п.1 цього рішення формується за наявними адміністративними даними, що надаються організаторами торгівлі відповідно до Положення про порядок оприлюднення інформації та надання адміністративних даних щодо здійснення діяльності організаторами торгівлі, затвердженого рішенням ДКЦПФР від 11.06.2002 р. № 212.

Рішення набирає чинності з 01.07.2011 р.

14. Роз’яснення Мін’юсту «Зміни в системі державної реєстрації речових прав на нерухоме майно» від 27.05.2011 р.

Верховною Радою 11.02.2010 р. Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» викладено у новій редакції та внесено зміни до деяких законодавчих актів, які регулюють відносини, пов’язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно.

Законом передбачається створення єдиної системи державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно за Законом здійснюватиметься за принципом «єдиного вікна», який полягає у тому, що в одному органі будуть реєструватися всі права та обтяження на нерухоме майно, як на земельні ділянки, так і на об’єкти, розташовані на них.

Відповідно до Закону систему органів державної реєстрації речових прав на нерухоме майно складатимуть спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань державної реєстрації прав, який є держателем Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, та його територіальні органи, які є органами державної реєстрації прав.

Водночас у ході реалізації адміністративної реформи зазнала змін і система органів державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Так, відповідно до Указу Президента України від 09.12.2010 р. № 1085/2010 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» в Україні розпочато адміністративну реформу, однією із концептуальних засад якої є покладення різного функціонального характеру повноважень на міністерства, служби, агентства та інспекції.

Цим Указом вирішено утворити Державну реєстраційну службу та покласти на неї функції з реалізації державної політики у сфері реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, у сфері реєстрації релігійних організацій, а також функції Міністерства юстиції з реалізації державної політики у сфері реєстрації.

Необхідно відмітити, що Закон розширив перелік речових прав на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації. Згідно зі ст.4 Закону обов’язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме:

1) право власності на нерухоме майно;

2) право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном;

3) інші речові права відповідно до закону;

4) податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.

При цьому, речові права на нерухоме майно, зазначені в п.2 і 3 є похідними і реєструються після державної реєстрації права власності на таке майно.

Отже, розширення переліку прав, які підлягають державній реєстрації забезпечить захист не лише власнику, а й правоволодільцям, яким належать інші речові права на це нерухоме майно.

Не слід залишати поза увагою і урегулювання відносин, пов'язаних з моментом виникнення права на нерухоме майно. На відміну від існуючого стану, відповідно до якого ЦК в залежності від способів набуття права власності на нерухоме майно, по-різному визначає момент виникнення права власності на майно (з моменту державної реєстрації права власності на майно, з моменту державної реєстрації договору у державному реєстрі правочинів), з 01.01.2012 р. на законодавчому рівні буде встановлено єдиний момент виникнення прав на нерухоме майно. Моментом виникнення прав на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації є момент їх реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої Законом, якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов’язкової реєстрації таких прав.

Однією із нових концептуальних засад у регулюванні відносин у сфері державної реєстрації відповідно до Закону є відмова держави від здійснення державної реєстрації правочинів. Із положень ЦК та Закону України «Про оренду землі» виключені норми, які регулюють відносини, пов’язані з її проведенням.

Відповідно до чинної редакції статті 794 ЦК договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладений на строк не менше ніж на три роки, підлягає державній реєстрації. У свою чергу, Законом вказану статтю ЦК викладено у новій редакції (набуває чинності з 01.01.2012 р.), відповідно до якої право користування нерухомим майном, яке виникає на підставі договору найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладеного на строк не менш як три роки, підлягає державній реєстрації відповідно до Закону.

Слід також відмітити, що нова редакція Закону скасує необхідність реєстрації договору оренди земельної ділянки, встановивши необхідність державної реєстрації права такої оренди. Так, з 01.01.2012 р. набирають чинності зміни до Закону України «Про оренду землі», якими передбачається виключення ст.18, 20, що врегульовують відносини, пов’язані з державною реєстрацією договору оренди землі. Натомість ст.6 Закону доповнено ч.5, згідно з якою саме право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Враховуючи все наведене вище, слід підвести такі підсумки прийняття Закону:

• розширення переліку речових прав, що підлягають державній реєстрації та визначив новий орган державної влади з питань державної реєстрації речових прав на нерухоме майно;

• концентрація надання послуг з реєстрації речових прав та їх обтяжень як на об’єкти нерухомого майна, так і на земельні ділянки в одному органі - створення єдиної системи органів державної реєстрації речових прав на нерухоме майно;

• відміна необхідності «збирання» виписок та довідок з різних державних реєстрів (реєстр прав власності на нерухоме майно, реєстр іпотек, реєстр правочинів, тощо).

Повноцінне функціонування системи державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, в порядку визначеному Законом, розпочнеться з 01.01.2012 р.

15. Лист НБУ «Роз’яснення щодо змін у порядку відкриття рахунків суб’єктів господарювання» від 20.05.2011 р. № 25-111/1241-6435

НБУ проінформував, що з метою приведення норм Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах у відповідність до вимог Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» НБУ готується проект змін до Інструкції. До набрання чинності відповідними змінами положення Інструкції, у яких є посилання на свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи або фізичної особи - підприємця, не застосовуються.

Банк здійснює ідентифікацію клієнта на підставі інших документів, які вимагаються Інструкцією для відкриття рахунку.

07.06.2011 - Огляд змін у законодавстві України за тиждень (30.05.2011-03.06.2011)

1. Закон України «Про внесення зміни до статті 8 Закону України «Про аудиторську діяльність» від 21.04.2011 р. № 3273-VI

4. Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» щодо розкриття інформації на фондовому ринку» від 21.04.2011 р. № 3264-VI

5. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення процедури започаткування підприємництва»

9. Рішення ДКЦПФР від 18.04.2011 р. «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів ДКЦПФР (щодо статутного капіталу)»

14. Роз’яснення Мін’юсту «Зміни в системі державної реєстрації речових прав на нерухоме майно» від 27.05.2011 р.

15. Лист НБУ «Роз’яснення щодо змін у порядку відкриття рахунків суб’єктів господарювання» від 20.05.2011 р. № 25-111/1241-6435

При підготовці статті були використані матеріали Системи Ліга-Закон

Новости по теме:

Публикации

Новости компании