• Раздел: Новости и

02.04.2010 - Огляд змін у законодавстві України за тиждень (29.03.2010-02.04.2010)

Стислий зміст

1... Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання та протидії корупції» від 10.03.2010р. № 1962-VI 1

2... Роз’яснення ДКЦПФР від 23.02.2010 р. № 4 «Про порядок застосування окремих норм Закону України «Про акціонерні товариства» щодо порядку обрання членів наглядової ради акціонерного товариства шляхом кумулятивного голосування». 1

3... Роз’яснення ДКЦПФР від 23.02.2010 р. № 3 «Про порядок застосування статей 33 та 52 Закону України «Про акціонерні товариства» щодо компетенції органів акціонерного товариства при прийнятті рішення про анулювання викуплених акцій акціонерного товариства». 5

 

1.            Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання та протидії корупції» від 10.03.2010р. № 1962-VI

Законом від 10.03.2010 р. № 1962-VI перенесла дату введення в дію Законів «Про засади запобігання та протидії корупції» та «Про відповідальність юридичних осіб за вчинення корупційних правопорушень» з 01.04.2010 р. на 01.01.2011 р.

2.            Роз’яснення ДКЦПФР від 23.02.2010 р. № 4 «Про порядок застосування окремих норм Закону України «Про акціонерні товариства» щодо порядку обрання членів наглядової ради акціонерного товариства шляхом кумулятивного голосування»

Відповідно до ч.2 ст.51 Закону України «Про акціонерні товариства» створення наглядової ради АТ є обов’язковим в Ат з кількістю акціонерів - власників простих акцій 10 осіб і більше.

При заснуванні АТ питання про утворення органів товариства та про обрання членів наглядової ради вирішуються на установчих зборах АТ відповідно до ст.10 Закону.

У всіх інших випадках утворення наглядової ради АТ та обрання членів наглядової ради, відповідно до п.2 ч.2 ст.159 ЦКУ та п.17 ч.2 ст.33 Закону, є виключною компетенцією загальних зборів АТ.

Згідно з ч.3 ст.53 Закону обрання членів наглядової ради публічного товариства здійснюється виключно шляхом кумулятивного голосування, обрання членів наглядової ради приватного товариства здійснюється шляхом кумулятивного голосування, якщо такий спосіб обрання членів наглядової ради приватного товариства визначено його статутом.

П.9 ч.1 ст.2 Закону встановлено, що кумулятивне голосування - це голосування під час обрання органів товариства, коли загальна кількість голосів акціонера помножується на кількість членів органу АТ, що обираються, а акціонер має право віддати всі підраховані таким чином голоси за одного кандидата або розподілити їх між кількома кандидатами.

Оскільки підрахунок голосів під час кумулятивного голосування здійснюється за принципом множення загальної кількості голосів акціонера (загальної кількості голосуючих акцій, що належать акціонеру) на кількість членів органу, що обираються, то при утворенні наглядової ради, членів якої передбачається обирати шляхом кумулятивного голосування, має бути визначений кількісний склад наглядової ради.

Ч.6 ст.53 Закону передбачено, що кількісний склад наглядової ради встановлюється загальними зборами.

П.13 ч.2 ст.13 Закону передбачено, що статут АТ повинен містити відомості про склад органів товариства та їх компетенцію, порядок утворення, обрання і відкликання їх членів та прийняття ними рішень, а також порядок зміни складу органів товариства та їх компетенції.

Ч.4 ст.13 Закону передбачено, що статут АТ може містити й інші положення, що не суперечать законодавству.

Тобто, відповідно до ч.4 ст.13 Закону статут АТ може містити відомості про кількісний склад наглядової ради АТ.

Таким чином, кількісний склад наглядової ради АТ встановлюється загальними зборами АТ і може бути зазначений у статуті та/або інших внутрішніх документах товариства, які затверджуються загальними зборами акціонерів.

Ч.1 ст.38 Закону передбачено, що кожний акціонер має право внести пропозиції щодо питань, включених до порядку денного загальних зборів АТ, а також щодо нових кандидатів до складу органів товариства, кількість яких не може перевищувати кількісного складу кожного з органів.

Відповідно до ч.2 ст.38 Закону пропозиція до порядку денного загальних зборів АТ подається в письмовій формі із зазначенням, зокрема, змісту пропозиції до питання та/або проекту рішення.

Ч.4 ст.38 Закону встановлено, що зміни до порядку денного загальних зборів вносяться лише шляхом включення нових питань та проектів рішень із запропонованих питань.

Закон визначає кумулятивне голосування як голосування під час обрання органів товариства, коли загальна кількість голосів акціонера помножується на кількість членів органу АТ, що обираються, а акціонер має право віддати всі підраховані таким чином голоси за одного кандидата або розподілити їх між кількома кандидатами.

Як слідує із наведеного, визначальною особливістю кумулятивного голосування є можливість віддати всі голоси за одного кандидата або розподілити їх між кількома кандидатами, що не дає змоги заздалегідь визначити перелік кандидатів, які можуть бути обрані до органу АТ, і тим самим унеможливлює підготовку проекту рішення з питання про обрання членів органу товариства.

Враховуючи зазначене, у разі включення до порядку денного загальних зборів питання про обрання членів наглядової ради АТ (за умови, що обрання членів наглядової ради такого товариства відповідно до Закону та/або статуту здійснюється шляхом кумулятивного голосування) акціонери вносять пропозиції до цього питання порядку денного у вигляді пропозицій щодо нових кандидатів до складу наглядової ради. Пропозиції акціонерів враховуються шляхом включення запропонованих кандидатів до загального переліку кандидатів до складу наглядової ради.

Чинним законодавством не обмежується можливість вирішення питань утворення наглядової ради, визначення або зміни її кількісного складу, а також обрання або припинення повноважень членів наглядової ради на одних загальних зборах.

У випадку, коли на одних загальних зборах вирішуються питання про утворення наглядової ради та питання про обрання членів наглядової ради, акціонер має право запропонувати необмежену кількість кандидатів до складу наглядової ради АТ у зв’язку з тим, що загальними зборами товариства не визначено кількісний склад наглядової ради.

У випадку, коли на одних загальних зборах вирішуються питання про зміну кількісного складу наглядової ради та питання про обрання членів наглядової ради, акціонери можуть вносити пропозиції щодо нових кандидатів до складу наглядової ради з урахуванням обмежень, встановлених ч.1 ст.38 Закону.

Ч.1 ст.43 Закону передбачено, що голосування на загальних зборах АТ з питань порядку денного може проводитися з використанням бюлетенів для голосування.

У товаристві, що здійснило публічне розміщення акцій, голосування з питань порядку денного загальних зборів проводиться тільки з використанням бюлетенів для голосування.

У товаристві з кількістю акціонерів - власників простих акцій товариства понад 100 осіб голосування з питань порядку денного загальних зборів проводиться тільки з використанням бюлетенів для голосування.

Такі особливості кумулятивного голосування, як можливість віддати всі голоси за одного кандидата або розподілити їх між кількома кандидатами, обумовлюють необхідність відображення результатів голосування для підрахунку голосів, відданих за кожного з кандидатів.

Виходячи із вищенаведеного, у товаристві з кількістю акціонерів - власників простих акцій товариства понад 100 осіб та/або у товаристві, що здійснило публічне розміщення акцій, кумулятивне голосування проводиться з використанням бюлетенів для голосування. У всіх інших випадках кумулятивне голосування може проводитись з використанням бюлетенів для голосування або у інший спосіб, який забезпечує відображення результатів голосування та можливість їх підтвердження після проведення загальних зборів.

Ч.2 ст.43 Закону визначено обов’язкові реквізити та відомості, які повинен містити бюлетень для голосування, зокрема передбачено, що у разі проведення голосування з питань обрання членів наглядової ради товариства бюлетень для голосування повинен містити прізвище, ім’я та по батькові кандидатів.

Відповідно до п.9 ч.1 ст.2 Закону кумулятивне голосування є таким голосуванням під час обрання органів товариства, коли загальна кількість голосів акціонера помножується на кількість членів органу АТ, що обираються, а акціонер має право віддати всі підраховані таким чином голоси за одного кандидата або розподілити їх між кількома кандидатами.

Враховуючи, що особливості кумулятивного голосування (а саме можливість віддати всі голоси за одного кандидата або розподілити їх між кількома кандидатами та неможливість заздалегідь визначити перелік кандидатів, які можуть бути обрані до складу наглядової ради акціонерного товариства) унеможливлюють підготовку проекту рішення з питання про обрання членів наглядової ради товариства, а також те, що до питання порядку денного про обрання членів наглядової ради шляхом кумулятивного голосування акціонери вносять пропозиції у вигляді нових кандидатів до складу наглядової ради, а не у вигляді проекту рішення з цього питання, вимоги п.3 (в частині проекту рішення) та п.4 ч.2 ст.43 неможливо застосувати до бюлетеня для кумулятивного голосування з питання обрання членів наглядової ради.

Виходячи з цього, бюлетень для голосування з питання обрання членів наглядової ради шляхом кумулятивного голосування має містити відомості, передбачені п.1-2,3 (в частині питання, винесеного на голосування), 5-6 ч.2 ст.43 Закону, та загальний перелік кандидатів до складу наглядової ради із зазначенням прізвищ, імен та по батькові кандидатів.

Акціонер при кумулятивному голосуванні заповнює бюлетень шляхом зазначення кількості голосів, яку акціонер віддає за кандидата (кандидатів, між якими він розподіляє свої голоси).

З огляду на зазначене, під час складання протоколу про підсумки кумулятивного голосування з питання обрання членів наглядової ради неможливо застосувати вимоги п.3 ч.2 ст.45 Закону, у зв’язку з чим у протоколі зазначається загальний перелік кандидатів до складу наглядової ради з кількістю голосів, відданих акціонерами за кожного з них.

Ч.4 ст.42 Закону передбачено, що обраними до складу органу АТ вважаються кандидати, які набрали найбільшу кількість голосів серед тих, хто набрав більш як 50% голосів.

Відповідно до п.17 ч.1 ст.2 Закону проста більшість голосів - це більш як 50% голосів акціонерів, які брали участь у загальних зборах.

Ч.1 ст.42 Закону встановлено, що одна голосуюча акція надає акціонеру один голос для вирішення кожного з питань, винесених на голосування на загальних зборах акціонерного товариства, крім проведення кумулятивного голосування.

Відповідно до ч.3 ст.42 Закону рішення загальних зборів АТ з питання, винесеного на голосування, приймається простою більшістю голосів акціонерів, які зареєструвалися для участі у загальних зборах та є власниками голосуючих з цього питання акцій, крім випадків, коли цим Законом не встановлено інше.

Як слідує із визначення кумулятивного голосування, наведеного у п.9 ч.1 ст.2 Закону, під час проведення кумулятивного голосування розрахунок голосів акціонера, який бере участь у загальних зборах, здійснюється не за загальним принципом «одна голосуюча акція - один голос», як це передбачено у ч.1 ст.42 Закону, а за принципом «загальна кількість голосів - це кількість належних акціонеру голосуючих акцій, помножена на кількість членів органу акціонерного товариства, що обирається».

Таким чином, вимоги ч.4 ст.42 застосовуються при прийнятті рішення про обрання членів наглядової ради АТ, крім випадку обрання членів наглядової ради акціонерного товариства шляхом кумулятивного голосування.

У випадку обрання членів наглядової ради АТ шляхом кумулятивного голосування обраними до складу наглядової ради вважаються ті кандидати, які набрали найбільшу кількість голосів акціонерів порівняно з іншими кандидатами.

Якщо кількість голосів, яку акціонер (його представник) віддав за кандидата (кандидатів), перевищує загальну кількість голосів, яку такий акціонер має під час кумулятивного голосування, то голоси акціонера не враховуються лічильною комісією при підрахунку голосів.

Якщо кількість голосів, яку акціонер (його представник) віддав за кандидата (кандидатів), є меншою загальної кількості голосів, яку такий акціонер має під час кумулятивного голосування, то лічильною комісією враховуються голоси акціонера віддані за кандидата (кандидатів).

Якщо за результатами кумулятивного голосування щодо обрання членів наглядової ради лічильна комісія АТ встановить, що кількість кандидатів у члени наглядової ради, за яких були віддані голоси акціонерів, є меншою за встановлений кількісний склад наглядової ради, то рішення за результатами такого кумулятивного голосування вважається неприйнятим, а склад наглядової ради - несформованим.

Якщо за результатами кумулятивного голосування кількість кандидатів, які можуть вважатися обраними до складу наглядової ради, перевищує кількісний склад цього органу у зв'язку з тим, що два або більше кандидатів набрали рівну кількість голосів, і результати такого голосування не дають змоги визначити, хто з таких кандидатів вважається обраним до складу наглядової ради, то рішення за результатами такого кумулятивного голосування вважається неприйнятим, а склад наглядової ради - несформованим.

При кумулятивному голосуванні члени наглядової ради вважаються обраними до її складу, а наглядова рада вважається сформованою виключно за умови обрання повного кількісного складу наглядової ради.

Як слідує з п.9 ч.1 ст.2 Закону, загальна кількість належних акціонеру голосуючих акцій надає йому таку кількість голосів, яка відповідає загальній кількості голосів (тобто голосуючих акцій) акціонера, помноженій на кількість членів наглядової ради, що обирається.

Відповідно до абзацу 2 ст.6 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» акція є неподільною.

Враховуючи зазначене, голос, який надає акціонеру голосуюча акція, є неподільним, тому якщо акціонер під час обрання наглядової ради шляхом кумулятивного голосування розподіляє свої голоси між кількома кандидатами, він може віддати за кожного з кандидатів цілу кількість голосів.

Ч.7 ст.53 Закону передбачено, що у разі, якщо кількість членів наглядової ради становить менше половини її кількісного складу, товариство протягом трьох місяців має скликати позачергові загальні збори для обрання решти членів наглядової ради, а в разі обрання членів наглядової ради шляхом кумулятивного голосування - для обрання всього складу наглядової ради.

Ч.1 ст.57 Закону передбачено, що загальні збори АТ можуть прийняти рішення про дострокове припинення повноважень членів наглядової ради та одночасне обрання нових членів.

При цьому, згідно з ч.2 ст.57 Закону, у разі якщо обрання членів наглядової ради здійснювалося шляхом кумулятивного голосування, рішення загальних зборів про дострокове припинення повноважень може прийматися тільки стосовно всіх членів наглядової ради.

Ч.1 ст.57 Закону також містить перелік випадків, у яких можливе дострокове припинення повноваження члена наглядової ради без рішення загальних зборів.

Таким чином, якщо Законом та/або статутом АТ встановлено, що обрання членів наглядової ради здійснюється шляхом кумулятивного голосування, то у разі дострокового припинення повноважень члена (членів) наглядової ради без рішення загальних зборів обрання нового члена (членів) наглядової ради можливе лише шляхом обрання всього складу наглядової ради шляхом кумулятивного голосування.

3.            Роз’яснення ДКЦПФР від 23.02.2010 р. № 3 «Про порядок застосування статей 33 та 52 Закону України «Про акціонерні товариства» щодо компетенції органів акціонерного товариства при прийнятті рішення про анулювання викуплених акцій акціонерного товариства»

Ч.1 ст.17 Закону передбачено, що АТ в порядку, встановленому ДКЦПФР, має право анулювати викуплені ним акції та зменшити статутний капітал або підвищити номінальну вартість решти акцій, залишивши без зміни статутний капітал.

Крім того, ч.1 ст.66 Закону передбачено право АТ за рішенням загальних зборів викупити в акціонерів розміщені ним акції за згодою власників цих акцій, при цьому вказується на те, що рішенням загальних зборів обов’язково встановлюються дії товариства щодо викуплених акцій, а саме, їх анулювання або продаж (п.4).

Відповідно до ч.1 ст.16 Закону анулювання раніше викуплених товариством акцій та зменшення їх загальної кількості є одним із шляхів зменшення статутного капіталу акціонерного товариства, яке здійснюється в порядку, встановленому ДКЦПФР.

Отже, відповідно до ч.1 ст.16 та ч.1 ст.17 Закону анулювання раніше викуплених товариством акцій обов’язково потребує зменшення статутного капіталу АТ за рахунок зменшення загальної кількості акцій, або потребує підвищення номінальної вартості акцій без зміни статутного капіталу.

П.5 ч.2 ст.13 Закону встановлено, що статут АТ повинен містити відомості, зокрема, про розмір статутного капіталу, про номінальну вартість і загальну кількість акцій, кількість кожного типу розміщених товариством акцій, у тому числі кількість кожного класу привілейованих акцій.

Тобто, анулювання раніше викуплених акцій в обов’язковому порядку тягне за собою внесення змін до статуту товариства, пов’язаних із зміною загальної кількості акцій та розміру статутного капіталу або загальної кількості акцій та їх номінальної вартості.

Відповідно до п.п.2, 7 ч.2 ст.33 Закону внесення змін до статуту товариства, прийняття рішення про зменшення статутного капіталу товариства належать до виключної компетенції загальних зборів.

Питання про анулювання викуплених акцій Закон відносить до виключної компетенції двох органів АТ: загальних зборів (п.п.3 ч.2 ст.33) та наглядової ради (п.п.4 ч.2 ст.52).

Відповідно до ч.1 ст.32 Закону загальні збори с вищим органом АТ і, як встановлено ч.1 ст.33 Закону, можуть вирішувати будь-які питання діяльності АТ.

При цьому ч.3 ст. 52 передбачено, що питання, які належать до виключної компетенції наглядової ради АТ, не можуть вирішуватися іншими органами товариства, крім загальних зборів, за винятком випадків, встановлених цим Законом.

Таким чином, рішення про анулювання викуплених акцій може бути прийнято загальними зборами АТ або його наглядовою радою, однак без рішення загальних зборів акціонерів про внесення змін до статуту рішення наглядової ради або загальних зборів про анулювання раніше викуплених акцій не тягне за собою правових наслідків.

Прийняття рішення загальними зборами про внесення змін до статуту у зв’язку з анулюванням викуплених акцій без наявності прийнятого рішення про анулювання викуплених акцій є порушенням ст.16 Закону.

Загальні збори як вищий орган товариства мають право прийняти рішення про анулювання раніше викуплених акцій незалежно від наявності рішення про це наглядової ради.

Прийняття загальними зборами акціонерами рішення про анулювання раніше викуплених акцій не потребує в подальшому прийняття такого рішення наглядовою радою, оскільки загальні збори є вищим органом АТ та можуть вирішувати будь-які питання діяльності АТ.

 

При підготовці статті були використані матеріали Системи Ліга-Закон

 

 
 
 
 

Публикации

Новости компании