• Раздел: Новости • Категория:

30.04.2010 - Огляд змін у законодавстві України за тиждень (26.04.2010-30.04.2010)

Стислий зміст

1... Закон України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» від 27.04.2010 р. 1

2... Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо кредитування та стимулювання іноземних інвестицій)» від 27.04.2010 р. 2

3... Рішення ДКЦПФР «Про схвалення листа щодо застосування рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 30.10.2009 р. № 1355» від 14.04.2010 р. № 441. 2

4... Лист Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 22.02.2010 р. № 2126 «Щодо надання роз’яснення з деяких питань назви виконавчого органу акціонерного товариства»  3

 

1.            Закон України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» від 27.04.2010 р.

27.04.2010 р. Верховна рада України прийняла Закон України про Державний бюджет України на 2010 рік. Прикінцевими та перехідними положеннями Закону поряд зі змінами до інших законів вносяться зміни до Закону про господарські товариства та Закону про акціонерні товариства. Останні, зокрема, передбачають, зміни в частині виплати дивідендів господарськими товариствами. Згідно з вказаними змінами «виплата дивідендів здійснюється господарським товариством з чистого прибутку у звітному році та/або нерозподіленого прибутку в розмірі не менше 30 відсотків». З наведеного вбачається, що будь-яке акціонерне товариство має виплатити дивіденди у вказаному розмірі, у разі наявності у нього за результатами 2009 року прибутку або нерозподіленого прибутку, не залежно від того, у якому році він виник.

Загальні збори акціонерів можуть прийняти рішення лише про збільшення розміру виплати дивідендів понад 30%.

Зазначені зміни до Закону про акціонерні товариства діятимуть лише протягом 2010 року.

Законом про державний бюджет на 2010 рік продовжена багаторічна негативна практика призупинення законом про Державний бюджет України дії чинних актів законодавства або внесення до них змін, що суперечить рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. №6-рп/2007 та від 22.05.2008 р. №10-рп/2008, згідно з яким «законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок – скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватися окремі закони».

Крім того, у ст.62 Закону про Державний бюджет України на 2010 рік передбачено, що у 2010 році по населених пунктах, грошову оцінку земель яких не проведено, застосовуються ставки земельного податку, встановлені ч.2 ст.7 Закону України «Про плату за землю», збільшені в 3,2 раза.

По сільськогосподарських угіддях та землях населених пунктів, грошову оцінку яких проведено і уточнено станом на 01.01.2010 р., застосовуються ставки земельного податку, встановлені ст.6 та ч.1 ст.7 Закону України «Про плату за землю». Вказані зміни ставки земельного податку не відповідають нормам чинного законодавства. А саме:

-             згідно зі ст.4 Закону України «Про плату за землю» «…ставки земельного податку, порядок обчислення і сплати земельного податку не можуть встановлюватись або змінюватись іншими законодавчими актами, крім цього Закону»;

-             зміна податкових ставок і механізм справляння обов'язкових платежів не можуть запроваджуватися Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік (ст.7 Закону України «Про систему оподаткування».).

Ст.25 Закону про Державний бюджет передбачено, відшкодування податку на додану вартість платникам, у яких суми податку задекларовані до відшкодування до 01.05.2010 р., підтверджені перевірками та не відшкодовані на дату набуття чинності цим Законом, шляхом її оформлення облігаціями внутрішньої державної позики понад обсяги, встановлені додатком № 2 до цього Закону, з відповідним коригуванням граничного обсягу державного боргу, визначеного ст.10 цього Закону, з терміном обігу 5 років.

Закон не опубліковано.

2.            Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо кредитування та стимулювання іноземних інвестицій)» від 27.04.2010 р.

27.04.2010 р. Верховна рада України прийняла Закон, яким запроваджено наступні зміни:

- у розділі ІІ вилучено п.8-11, якими резидентам заборонялося внесення змін дл договорів про залучення ними кредитів, які передбачали скорочення строків повернення кредитів; Нацбанк було зобов’язано тимчасово зупинити реєстрацію змін до вказаних договорів; а також встановлювалася необхідність здійснення іноземних інвестицій в національній валюті);

- внесено зміни до ст.13 Закону України «Про режим іноземного інвестування» в частині скасування обов’язкової державної реєстрації іноземних інвестицій, а також скасовано норму, згідно з якою «державна реєстрація іноземних інвестицій у вигляді валютних цінностей здійснюється у порядку, встановленому Нацбанку.».

Таким чином поновлено раніше існуючу процедуру добровільної реєстрації іноземних інвестицій місцевими державними адміністраціями.

Закон не опубліковано.

3.            Рішення ДКЦПФР «Про схвалення листа щодо застосування рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 30.10.2009 р. № 1355» від 14.04.2010 р. № 441

ДКЦПФР за результатами розгляду чисельних звернень, які надійшли від емітентів цінних паперів, у зв’язку із набранням чинності рішення ДКЦПФР від 30.10.2009 р. № 1355 «Про затвердження Змін до Положення про розкриття інформації емітентами цінних паперів» інформує.

До 26.02.2010 р. дія Положення поширювалась на всіх емітентів цінних паперів, крім емітентів державних цінних паперів, інвестиційних сертифікатів. З 26.02.2010 р. відповідно до абзацу 1 п. 2 розділу I Положення дія цього Положення поширюється на емітентів, які здійснили відкрите (публічне) розміщення цінних паперів, а також на відкриті (публічні) акціонерні товариства, які здійснили перше закрите (приватне) розміщення акцій. Дія цього Положення не поширюється на емітентів державних цінних паперів, інвестиційних сертифікатів.

Обов’язок розкривати регулярну річну інформацію відповідно до вимог Положення поширюється на закриті (приватні) акціонерні товариства у тому разі, якщо ними здійснено відкрите (публічне) розміщення цінних паперів.

Щодо обов’язку розкривати інформацію тими закритими акціонерними товариствами, які мають намір перетворитися у публічні акціонерні товариства у зв’язку зі значною кількістю акціонерів (більше 100 осіб), то слід керуватися наступним.

З 26.02.2010 р. обов’язок розкривати інформацію відповідно до вимог Положення поширюється на емітентів, зазначених в абзаці 1 п. 2 розділу I Положення. Обов’язок розкривати інформацію закритими акціонерними товариствами, які змінюють назву на публічні акціонерні товариства, виникає з дати видачі Комісією свідоцтва про реєстрацію випуску цінних паперів відповідно до Положення про порядок заміни свідоцтва (свідоцтв) про реєстрацію випуску (випусків) емісійних цінних паперів у зв’язку зі зміною найменування акціонерного товариства, затвердженого рішенням ДКЦПФР від 30.12.2009 р. № 1638.

Щодо:

поширення вимог Положення на закриті/приватні акціонерні товариства, які створені в процесі реорганізації з відкритих акціонерних товариств та тих акціонерних товариств, які були відкритими і перетворились у приватні акціонерні товариства в зв’язку з приведенням своєї діяльності у відповідність до Закону України «Про акціонерні товариства», та які здійснювали відкрите розміщення цінних паперів;

необхідності розкриття інформації відповідно до вимог Положення емітентами, які до набрання чинності Закону України «Про акціонерні товариства» здійснювали діяльність у формі відкритого акціонерного товариства, а після приведення своєї діяльності у відповідність із Законом існують у вигляді приватного акціонерного товариства, то слід керуватися наступним.

Акціонерні товариства, які прийняли рішення про внесення змін до статуту товариства, що передбачають зміну найменування акціонерного товариства з відкритого на приватне, зобов’язані розкривати особливу та регулярну інформацію за(протягом) період(у) існування такого товариства до моменту отримання нового свідоцтва про реєстрацію випуску цінних паперів відповідно до Положення про порядок заміни свідоцтва (свідоцтв) про реєстрацію випуску (випусків) емісійних цінних паперів у зв’язку зі зміною найменування акціонерного товариства, затвердженого рішенням ДКЦПФР від 30.12.2009 р. № 1638.

До юридичних осіб за нерозміщення, розміщення не в повному обсязі та/або розміщення недостовірної інформації в повідомленні про проведення загальних зборів у загальнодоступній інформаційній базі даних ДКЦПФР про ринок цінних паперів інформації застосовується санкція, передбачена п. 5 ст. 8 Закону України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» та підпунктом 1.13 п. 1 розділу XVII Правил розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій, затверджених рішенням ДКЦПФР від 11.12.2007 р. № 2272.

4.            Лист Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 22.02.2010 р. № 2126 «Щодо надання роз’яснення з деяких питань назви виконавчого органу акціонерного товариства»

Відповідно до ч.4 ст.99 ЦК назвою виконавчого органу товариства відповідно до установчих документів або закону може бути «правління», «дирекція» тощо.

Тобто норми даної статті закріплюють положення про те, що назва виконавчого органу товариства закріплюється в установчих документах і визначається відповідно до закону, у випадках наявності конкретних вказівок, або самостійно визначається учасниками зважаючи складу виконавчого органу.

Законом, що визначає порядок створення, діяльності, припинення, виділу акціонерних товариств, їх правовий статус, права та обов’язки акціонерів, є Закон України «Про акціонерні товариства».

Ч.3 ст.58 Закону про акціонерні товариства визначає виконавчий орган акціонерного товариства як колегіальний (правління, дирекція) або одноособовий (директор, генеральний директор).

Ті ж положення містить норма ст.47 Закону України «Про господарські товариства», відповідно до якої виконавчий орган акціонерного товариства може бути колегіальним (правління, дирекція) або одноосібним (директор, генеральний директор).

Як бачимо з наведеного, нормою закону назви посад виконавчого органу акціонерного товариства, наведено в дужках, тобто для прикладу. Тому Держкомпідприємництва вважає, що одноосібний виконавчий орган акціонерного товариства крім назви «директор» або «генеральний директор» може мати і іншу назву, зокрема «президент».

 

При підготовці статті були використані матеріали Системи Ліга-Закон
 
 
 
 

Публикации

Новости компании