Огляд змін у законодавстві України за тиждень (22.08.2011-26.08.2011) :: Новости фондового рынка :: Новости

Верховна Рада ухвалила Закон від 05.07.2011 р. № 3567-VI, згідно з яким розгляд справи про узгоджені дії, концентрацію суб’єктів господарювання підлягає закриттю без прийняття рішення по суті у разі:

- наявності рішення органу АМКУ про визнання заявлених узгоджених дій, концентрації такими, що здійснені з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції;

- ліквідації заявника - юрособи.

Плата для відшкодування витрат, пов’язаних із розглядом заяв про надання дозволу на узгоджені дії, концентрацію, надання висновків відповідно до ст.ст. 14 та 29 Закону «Про захист економічної конкуренції» вноситься у гривнях. Суб’єкти господарювання з місцезнаходженням за межами України можуть вносити плату у євро чи доларах США за офіційним курсом НБУ на день внесення такої плати.

2. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо здійснення спільної діяльності» від 08.07.2011 р. № 3686-VI

Верховна Рада ухвалила Закон від 08.07.2011 р. № 3686-VI, відповідно до якого не може бути вкладом у спільну діяльність майно, яке належить до основних фондів підприємств державної власності, що не підлягають приватизації.

Скасовано норму про те, що Кабмін затверджує типовий договір про спільну діяльність, стороною якого є державні підприємства, установи, організації, а також господарські товариства, у статутному капіталі яких частка держави перевищує 50%.

Відповідно до змін, Кабмін визначає порядок проведення конкурсів (раніше - аукціонів) із залучення приватних інвесторів для здійснення державно-приватного партнерства.

Під час укладення договорів про спільну діяльність розмір частки державних підприємств, установ і організацій, а також господарських товариств, у статутному капіталі яких частка держави перевищує 50%, має становити не менш як 50% (раніше - більш як 50!) спільного майна учасників спільної діяльності.

3. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо національних комісій, що здійснюють державне регулювання природних монополій, у сфері зв’язку та інформатизації, ринків цінних паперів і фінансових послуг» від 07.07.2011 р. №3610-VI

Законом встановлено за реєстрацію випуску цінних паперів емітент має сплатити не менше 0,1 % відсотка номінальної вартості випуску цінних паперів, але не більше п’ятдесятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня поточного року.

4. Закон України «Про Державний земельний кадастр» від 07.07.2011 р. №3613-VI

Законом передбачено скасування з 01.01.2013 р. видачу держактів на право власності на земельні ділянки.

Державний земельний кадастр - це єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну та якісну характеристики земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками та користувачами.

У державний земельний кадастр включаються такі відомості про землі в межах території адміністративно-територіальних одиниць:

- найменування адміністративно-територіальної одиниці;

- опис меж адміністративно-територіальної одиниці;

- площа земель в межах території адміністративно-територіальної одиниці;

- повне найменування суміжних адміністративно-територіальних одиниць;

- інформація про акти, на підставі яких встановлені та змінені межі адміністративно-територіальних одиниць;

- відомості про категорію земель в межах адміністративно-територіальної одиниці: назва, код (номер), межі категорії земель; опис меж; площа; інформація про документи, на підставі яких встановлено категорію;

- відомості про угіддя адміністративно-територіальної одиниці: назва, код (номер), контури угідь; площа; інформація про документи, на підставі яких визначені угіддя; інформація про якісні характеристики угідь;

- відомості про економічну та нормативно грошову оцінки земель в межах території адміністративно-територіальної одиниці;

- відомості про бонітування ґрунтів адміністративно-територіальної одиниці.

Обсяг інформації державного земельного кадастру про якісні характеристики земельних угідь у межах території адміністративно-територіальної одиниці визначається порядком ведення державного земельного кадастру.

Закон почне дыяти з 01.01.2012 р.

5. Закон України «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. № 3674-VI

Верховна Рада ухвалила Закон, що визначає правові засади справляння судового збору, платників, об’єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Розміри ставок судового збору визначено у ст.4 Закону.

Закон набирає чинності з 01.11.2011 р.

6. Рішення ДКЦПФР «Про затвердження Змін до Порядку формування та ведення державного реєстру фінансових установ, які надають фінансові послуги на ринку цінних паперів» від 15.07.2011 р. № 956

ДКЦПФР затвердила зміни до Порядку формування та ведення державного реєстру фінансових установ, які надають фінансові послуги на ринку цінних паперів, відповідно до яких до Реєстру вноситься виключно відкрита інформація про корпоративний інвестиційний фонд та професійного учасника фондового ринку, які надають фінансові послуги, зокрема, участь в саморегулівній організації професійних учасників фондового ринку (крім корпоративних інвестиційних фондів, депозитаріїв та фондових бірж).

Дані про розмір зареєстрованого статутного (складеного) капіталу згідно з установчим документом, а також про розмір сплаченого статутного (складеного) капіталу на дату проведення державної реєстрації та дату закінчення його формування; а також інформація про відокремлені підрозділи (назва відокремлених підрозділів, що мають право надавати відповідні фінансові послуги, їх місцезнаходження та вид діяльності) більше не вносяться до Реєстру.

Комісія надає на письмовий запит витяги з Реєстру у випадках, встановлених законодавством, за формою згідно з додатком 5 до цього Порядку. Витяг з Реєстру підписується керівником Комісії або виконувачем його обов'язків та засвідчується печаткою Комісії.

Також внесено зміни в загальні умови набуття статусу фінансової установи, що торкнулися депозитаріїв та фондових бірж.

Для набуття статусу фінансової установи до Комісії замість копії свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, засвідчену заявником відтепер необхідно подавати копію виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Додатки 1 та 2 до Порядку викладено в новій редакції.

Також Порядок доповнено додатком 5 (витяг з державного реєстру фінансових установ, які надають фінансові послуги на ринку цінних паперів).

7. Рішення ДКЦПФР «Про внесення зміни до Правил розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій» 05.07.2011 р. № 863

8. Рішення ДКЦПФР «Про внесення змін до рішення ДКЦПФР від 29.09.2009р. № 1129» від 30.06.2011 р. №800

9. Лист ДКЦПФР «Щодо порядку застосування окремих положень розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про акціонерні товариства» у зв’язку з набранням ним чинності» від 27.05.2011 р. № 13/02/9587

ДКЦПФР зазначила, що приведення діяльності ВАТ та ЗАТ у відповідність до Закону України «Про акціонерні товариства» потребує здійснення таких дій:

- внесення змін до статуту товариства, які в тому числі передбачають зміну найменування акціонерного товариства з відкритого та закритого акціонерного товариства на публічне акціонерне товариство або з відкритого та закритого акціонерного товариства на приватне акціонерне товариство за умови, що кількість акціонерів на дату внесення таких змін не перевищує 100 осіб, а також виконання всіх інших вимог Закону України «Про акціонерні товариства» у статуті товариства;

- приведення внутрішніх документів товариства у відповідність до вимог Закону України «Про акціонерні товариства» та статуту товариства.

Уперше складаючи звітність згідно з МСФЗ за 2011 рік, публічне акціонерне товариство має ретроспективно перерахувати залишки на 01.01.2010 р.

Оскільки публічні акціонерні товариства додатково розкривають інформацію про свою діяльність на основі міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, вони зобов’язані здійснити зазначені дії у строк не пізніше 30 квітня року, наступного за звітним, тобто у 2012 році.

10. Рішення ДКЦПФР «Про внесення зміни до Положення про розрахунок показників ліквідності, що обмежують ризики професійної діяльності на фондовому ринку» 14.06.2011 р. № 720

В абзаці шостому п.1 розділу I Положення про розрахунок показників ліквідності, що обмежують ризики професійної діяльності на фондовому ринку, затвердженого рішенням ДКЦПФР від 27.12.2007 р. № 2381, слова «статутного фонду» замінити словами «статутного капіталу».

11. Лист ДКЦПФР «Щодо надання інформації про розміщення цінних паперів» від 06.06.2011 р. № 13/02/10164

ДКЦПФР повідомила, що емітенти, які здійснили відкрите (публічне) розміщення цінних паперів, зобов’язані своєчасно та в повному обсязі розкривати інформацію про:

фінансово-господарський стан і результати діяльності емітента у строки, встановлені законодавством;

будь-які дії, що можуть вплинути на фінансово-господарський стан емітента та призвести до значної зміни ціни на його цінні папери;

власників великих пакетів (10 відсотків і більше) акцій.

Публічні акціонерні товариства додатково розкривають інформацію про свою діяльність на основі міжнародних стандартів бухгалтерського обліку.

Вимога Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» і НПА Комісії щодо додаткового розкриття інформації про свою діяльність на основі міжнародних стандартів бухгалтерського обліку поширюється на всі публічні акціонерні товариства без виключення.

Лист не є офіційним роз’ясненням ДКЦПФР.

12. Рішення ДКЦПФР «Про затвердження Положення про подання адміністративних даних та інформації професійними учасниками фондового ринку у вигляді електронних документів до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку» від 13.05.2011 р. № 492

ДКЦПФР затвердила Положення про подання адміністративних даних та інформації професійними учасниками фондового ринку у вигляді електронних документів до ДКЦПФР.

Професійним учасникам фондового ринку при поданні адміністративних даних та інформації у вигляді електронних документів з використанням електронного цифрового підпису до ДКЦПФР користуватись вимогами цього Положення.

13. Постанвоа Кабміну «Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку Роз’яснювальні матеріали щодо постанови КМУ від 22.06.2011 р. № 703 «Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно» від 18.07.2011 р.

22.06.2011 р. Кабмін прийняв постанову № 703 «Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно».

Вказана постанова прийнята Урядом відповідно до ч.2 та 12 ст. 15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», згідно з якими перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабміном у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а також порядок надання витягів з Державного реєстру прав встановлює Кабмін.

Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначає:

основні положення та загальні засади проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень;

особливості державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, державної реєстрації права власності на нерухоме майно на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, державної реєстрації іпотеки, державної реєстрації обтяжень речових прав на нерухоме майно, державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва;

перелік документів, необхідних для проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень;

порядок взяття на облік безхазяйного нерухомого майна;

порядок використання реєстраційних даних Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Порядок надання витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно визначає основні положення та порядок надання витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; порядок використання реєстраційних даних Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек при наданні витягів з Державного реєстру прав у процедурі надання витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

14. Листо Мін’юсту «Щодо виплати дивідендів» від 10.06.2011 р. № 379-0-2-11-8.1

1. Щодо обов’язковості зазначення в установчих документах господарського товариства відомостей стосовно порядку розподілу прибутків

Ч.1 ст.88 ЦК передбачено, що у статуті товариства вказуються найменування юридичної особи, органи управління товариством, їх компетенція, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до товариства та виходу з нього, якщо додаткові вимоги щодо змісту статуту не встановлені цим Кодексом або іншим законом.

Згідно з ч.2 ст. 57 ГК в установчих документах повинні бути зазначені найменування суб’єкта господарювання, мета і предмет господарської діяльності, склад і компетенція його органів управління, порядок прийняття ними рішень, порядок формування майна, розподілу прибутків та збитків, умови його реорганізації та ліквідації, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України «Про господарські товариства» установчі документи повинні містити відомості про вид товариства, предмет і цілі його діяльності, склад засновників та учасників, найменування та місцезнаходження, розмір та порядок утворення статутного (складеного) капіталу, порядок розподілу прибутків та збитків, склад та компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, по яких необхідна кваліфікована більшість голосів, порядок внесення змін до установчих документів та порядок ліквідації і реорганізації товариства.

Отже, відповідно до вимог чинного законодавства установчі документи господарського товариства мають містити відомості щодо порядку розподілу прибутку.

2. Щодо можливості господарських товариств (за винятком акціонерних товариств) самостійно визначати періодичність виплати частки прибутку

Виходячи із системного аналізу чинного законодавства, вимога щодо періодичності виплати частки прибутку відсутня, оскільки рішення з цього питання віднесено до компетенції вищого органу управління товариства з обмеженою відповідальністю та товариства з додатковою відповідальністю.

Так, зокрема, відповідно до ст.58 Закону України «Про господарські товариства» вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників.

До компетенції зборів товариства з обмеженою відповідальністю належить, зокрема, затвердження порядку розподілу прибутку, строку та порядку виплати частки прибутку (ст. 59 Закону України «Про господарські товариства»).

Наведена норма застосовується і до товариства з додатковою відповідальністю відповідно до ч.3 ст.65 Закону України «Про господарські товариства».

Тоді як щодо розподілу прибутку у повному та командитному товаристві слід зазначити, що відповідно до ч.1 ст.123 ЦК прибуток та збитки повного товариства розподіляються між його учасниками пропорційно до їхніх часток у складеному капіталі, якщо інше не передбачено засновницьким договором або домовленістю учасників.

Згідно із ч.3 ст.133 ЦК до командитного товариства застосовуються положення про повне товариство, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншим законом.

15. Наказ Мін’юсту «Про затвердження зразка свідоцтва про державну реєстрацію бази персональних даних» від 08.07.2011 р. №1823/5

16. Роз’яснення Мін’юсту «Роз’яснювальні матеріали щодо постанови КМУ від 22.06.2011 р. № 703 «Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно» від 18.07.2011 р.

22.06.2011 р. КМУ прийнято постанову № 703 «Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно».

Вказана постанова прийнята Урядом відповідно до ч.2 та 12 ст.15 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», згідно з якими перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається КМУ у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а також порядок надання витягів з Державного реєстру прав встановлює КМУ.

Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначає:

порядок взяття на облік безхазяйного нерухомого майна;

17. Роз’яснення Мін’юсту «Особливості правового регулювання посвідчення правочинів щодо нерухомого майна за участю малолітніх та неповнолітніх осіб» від 22.08.2011 р.

Згідно ст.6 СК правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття.

Малолітньою вважається дитина до досягнення нею чотирнадцяти років.

Неповнолітньою вважається дитина у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.

Як передбачено ст.12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей», держава охороняє і захищає права та інтереси дітей під час вчинення правочинів щодо нерухомого майна.

Неприпустиме зменшення або обмеження прав та інтересів дітей під час вчинення будь-яких правочинів щодо жилих приміщень.

Батьки або особи, які їх замінюють, не мають права без дозволу органів опіки і піклування, наданого відповідно до закону, укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та/або державній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати поділ, обмін, відчуження житла, зобов’язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов’язання.

Суд у разі позбавлення батьків батьківських прав або відібрання дитини без позбавлення батьківських прав одночасно накладає заборону на відчуження майна та житла дітей, про що повідомляє нотаріуса за місцем знаходження майна та житла (ч.3, 4 ст.17 Закону України «Про охорону дитинства»).

При посвідченні правочинів щодо нерухомого майна дитини нотаріуси керуються вимогами ЦК та СК, законів України «Про нотаріат», «Про охорону дитинства», «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей», Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України тощо.

Відповідно до ст.ст.43, 44 Закону України «Про нотаріат» при вчиненні нотаріальної дії нотаріуси встановлюють особу учасників цивільних відносин, які звернулися за вчиненням нотаріальної дії. Особа віком до 16 років встановлюється за свідоцтвом про народження за умови підтвердження батьками (одним з батьків) того, що ця особа є їх дитиною.

Під час посвідчення правочинів визначається обсяг цивільної дієздатності фізичних осіб, які беруть у них участь.

При визначенні цивільної дієздатності дитини нотаріуси керуються положеннями ст.ст.31, 32 ЦК, згідно яких дитина наділена в залежності від віку частковою цивільною дієздатністю (особа, яка не досягла чотирнадцяти років - малолітня особа) або неповною цивільною дієздатністю (особа у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років - неповнолітня особа).

Слід зазначити, що малолітні та неповнолітні особи мають право самостійно вчиняти лише дрібні побутові правочини, які забезпечують їх побутові потреби, відповідають їх фізичному, духовному чи соціальному розвитку та стосуються предмета, який має невисоку вартість.

Інші правочини, в тому числі щодо нерухомого майна, від імені малолітньої особи вчиняються її законними представниками - батьками (усиновлювачами) або опікунами.

Неповнолітня особа вчиняє інші правочини за згодою батьків (усиновлювачів) або піклувальників.

На вчинення неповнолітньою особою правочину щодо транспортних засобів або нерухомого майна повинна бути письмова нотаріально посвідчена згода батьків (усиновлювачів) або піклувальника і дозвіл органу опіки та піклування (частина друга ст.32 ЦК).

Згідно вимог ст.177 СК, батьки малолітньої дитини не мають права без дозволу органу опіки та піклування вчиняти такі правочини щодо її майнових прав:

укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, в тому числі договори щодо поділу або обміну житлового будинку, квартири;

видавати письмові зобов’язання від імені дитини;

відмовлятися від майнових прав дитини.

Батьки мають право дати згоду на вчинення неповнолітньою дитиною зазначених правочинів лише з дозволу органу опіки та піклування.

При вчиненні одним із батьків правочинів щодо майна малолітньої дитини вважається, що він діє за згодою другого з батьків. Другий з батьків має право звернутися до суду з вимогою про визнання правочину недійсним як укладеного без його згоди, якщо цей правочин виходить за межі дрібного побутового.

На вчинення одним із батьків правочинів щодо транспортних засобів та нерухомого майна малолітньої дитини повинна бути письмова нотаріально засвідчена згода другого з батьків.

Якщо той з батьків, хто проживає окремо від дитини протягом не менш як шість місяців, не бере участі у вихованні та утриманні дитини або якщо місце його проживання невідоме, такі правочини можуть бути вчинені без його згоди.

Оскільки вищевказані факти мають юридичне значення та можуть бути встановлені лише судом, на їх підтвердження нотаріусу має бути надано рішення суду, що набрало законної сили.

Ст.12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей» передбачено, що попередній дозвіл органів опіки та піклування необхідний для вчинення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти.

Тобто, дозвіл органів опіки та піклування необхідний і у разі, коли у дитини є лише право користування нерухомим майном. Наприклад, дитина постійно проживає та/або зареєстрована у житловому приміщенні, яке відчужується.

Документом, за яким встановлюється склад сім’ї наймача або власника жилого приміщення може бути довідка за формою №3, яка видається ЖЕО, правлінням житлово-будівельного кооперативу або довідка про реєстрацію місця проживання або місця перебування, яка видається органом реєстрації.

18. Постанова НБУ «Про внесення змін до Положення про порядок видачі індивідуальних ліцензій на переказування іноземної валюти за межі України для оплати банківських металів та проведення окремих валютних операцій» від 25.07.2011 р. № 250

НБУ вніс зміни до Положення про порядок видачі індивідуальних ліцензій на переказування іноземної валюти за межі України для оплати банківських металів та проведення окремих валютних операцій.

Згідно зі змінами не вимагається отримання ліцензії на проведення операцій, пов’язаних з переказуванням іноземної валюти за межі України суб’єктами господарювання - резидентами (якщо це підтверджено відповідними документами), зокрема, з метою:

- сплати вступних або членських внесків у вигляді грошових коштів, що сплачуються як разові або періодичні внески для забезпечення поточної діяльності юридичних осіб-нерезидентів: міжнародним міжурядовим організаціям без обмеження за сумами; іншим юридичним особам - нерезидентам у сумі, що не перевищує в еквіваленті 10000 євро в один календарний рік на користь однієї особи;

- оплати послуг нерезидентів, які надають право участі суб’єктам господарювання - резидентам у тендерах, міжнародних виставках, ярмарках, конгресах, симпозіумах, конференціях, семінарах, культурних та спортивних заходах;

- переказування коштів резидентом-гарантом (поручителем) нерезиденту-кредитору в межах забезпечених гарантією (порукою) зобов’язань резидента-позичальника, передбачених відповідним кредитним договором (договором поруки) та умовами, на яких він зареєстрований НБУ.

Перерахунок суми в іноземній валюті, що має переказуватись, в євро здійснюється за крос-курсом, визначеним згідно з офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим НБУ на день здійснення переказування іноземної валюти за межі України.

Суб’єкт господарювання - резидент для отримання ліцензії на проведення окремих валютних операцій, окрім інших документів зазначених у п.2.3. Положення, має подати нотаріально засвідчені копії виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців або свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта господарювання - резидента та його установчих документів (статуту та/або установчого договору).

19. Постанова Правління НБУ «Про затвердження Положення про застосування Національним банком України санкцій за порушення законодавства з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню терроризму» від 15.06.2011 р. № 192

30.08.2011 - Огляд змін у законодавстві України за тиждень (22.08.2011-26.08.2011)

1. Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення правового регулювання у сфері захисту економічної конкуренції» від 05.07.2011 р. № 3567-VI

2. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо здійснення спільної діяльності» від 08.07.2011 р. № 3686-VI

4. Закон України «Про Державний земельний кадастр» від 07.07.2011 р. №3613-VI

5. Закон України «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. № 3674-VI

7. Рішення ДКЦПФР «Про внесення зміни до Правил розгляду справ про порушення вимог законодавства на ринку цінних паперів та застосування санкцій» 05.07.2011 р. № 863

8. Рішення ДКЦПФР «Про внесення змін до рішення ДКЦПФР від 29.09.2009р. № 1129» від 30.06.2011 р. №800

11. Лист ДКЦПФР «Щодо надання інформації про розміщення цінних паперів» від 06.06.2011 р. № 13/02/10164

14. Листо Мін’юсту «Щодо виплати дивідендів» від 10.06.2011 р. № 379-0-2-11-8.1

15. Наказ Мін’юсту «Про затвердження зразка свідоцтва про державну реєстрацію бази персональних даних» від 08.07.2011 р. №1823/5

При підготовці статті були використані матеріали Системи Ліга-Закон

Новости по теме:

Публикации

Новости компании