26.06.2009 - Огляд змін у законодавстві України за тиждень (15.06.2009-26.06.2009)
Стислий зміст
1. Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за викрадення чужого майна» від 04.06.2009 р. № 1449-VІ
1. Ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення викладено в такій редакції:
«Стаття 51. Дрібне викрадення чужого майна
Дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати –
тягне за собою накладення штрафу від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк від п'яти до десяти діб.
Повторне протягом року вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, –
тягне за собою накладення штрафу від тридцяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк від десяти до п'ятнадцяти діб.
Викрадення чужого майна вважається дрібним, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян».
2. В абзаці другому ч. 1 ст. 185 Кримінального кодексу України слова «до п'ятдесяти» замінити словами «від п'ятдесяти до ста».
Закон набирає чинності з дня його опублікування.
2. Закон України «Про внесення змін до Кримінального та Сімейного кодексів України щодо усиновлення» від 04.06.2009 р. № 1452-VІ
Внесено зміни до Сімейного кодексу України:
Ч.1 ст. 212 викладено у наступній редакції:
«1. Не можуть бути усиновлювачами особи, які:
1) обмежені у дієздатності;
2) визнані недієздатними;
3) позбавлені батьківських прав, якщо ці права не були поновлені;
4) були усиновлювачами (опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями) іншої дитини, але усиновлення було скасовано або визнано недійсним (було припинено опіку, піклування чи діяльність прийомної сім'ї або дитячого будинку сімейного типу) з їхньої вини;
5) перебувають на обліку або на лікуванні у психоневрологічному чи наркологічному диспансері;
6) зловживають спиртними напоями або наркотичними засобами;
7) не мають постійного місця проживання та постійного заробітку (доходу);
8) страждають на хвороби, перелік яких затверджений Міністерством охорони здоров'я України;
9) є іноземцями, які не перебувають у шлюбі, крім випадків, коли іноземець є родичем дитини;
10) були засуджені за злочини проти життя і здоров'я, волі, честі та гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи, проти громадської безпеки, громадського порядку та моральності, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, а також за злочини, передбачені статтями 148, 150, 1501, 164, 166, 167, 169, 181, 187, 324, 442 Кримінального кодексу України, або мають непогашену чи не зняту в установленому законом порядку судимість за вчинення інших злочинів».
Ч.3 ст. 244 викладено у наступній редакції:
«3. Не можуть бути опікунами, піклувальниками дитини особи, зазначені в ст. 212 цього Кодексу».
Ч. 3 ст. 2562 викладено у наступній редакції:
«3. Прийомними батьками не можуть бути особи, зазначені в ст. 212 цього Кодексу».
Ч.3 ст. 2566 викласти в наступній редакції:
«3. Батьками-вихователями не можуть бути особи, зазначені в ст. 212 цього Кодексу».
Ч.4 ст. 283 доповнити абзацом другим такого змісту:
«Урядовий орган державного управління з усиновлення та захисту прав дитини направляє в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, запит до Міністерства внутрішніх справ України щодо перевірки іноземців, що усиновлюють дитину, яка є громадянином України, на наявність або відсутність інформації компрометуючого характеру в правоохоронних органах інших держав та Генеральному секретаріаті Інтерполу».
3. Роз’яснення ДКЦПФР «Про порядок документального оформлення операцій зі зміни умов або розірвання договорів, що укладаються торговцями цінними паперами» від 12.05.2009 р. № 4
Так, відповідно до ст. 654 ЦКУ зміна або розірвання договору вичиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту. А згідно п. 3 розділу III Правил (умов) здійснення діяльності з торгівлі цінними паперами: брокерської діяльності, дилерської діяльності, андеррайтингу, управління цінними паперами у договорах, що укладаються торговцем цінними паперами, окрім істотних умов договору, має бути зазначено, в тому числі, порядок зміни умов договору та умови дострокового розірвання договору.
Додаткові договори та зміна розміру зобов'язань, а також відповідний рух активів при зміні умов або розірванні договору обов'язково підлягає відображенню у внутрішньому обліку торговця цінними паперами та відповідно в адміністративних даних цих торговців.
Відображення операцій, пов'язаних із зміною умов або розірванням договорів, що укладаються торговцями цінними паперами, у внутрішньому обліку торговця цінними паперами та при формуванні адміністративних даних, залежить від фактично виконаного руху активів на виконання зобов'язань за основним договором та може вимагати різного напряму руху активів за наслідками додаткового договору.
Так, у разі, якщо на момент укладення додаткового договору рух активів за основним договором ще не відбувся, рух активів буде відбуватися за додатковим договором (у разі, якщо цей додатковий договір не призводить до розірвання договору).
У випадку, якщо укладання додаткового договору призводить до необхідності повернення активів (цінних паперів або грошових коштів) стороні (сторонам), рух активів за додатковим договором буде мати зворотній напрямок порівняно із основним договором.
Якщо ж укладання додаткового договору призводить до збільшення або зменшення кількості активів, що необхідно було поставити за основним договором, але не призводить до необхідності повернення активів, рух активів за додатковим договором буде мати той самий напрямок, що і основний договір.
Таким чином, при зміні умов або розірванні договору, що має наслідком виникнення, зміну або припинення взаємних зобов'язань торговця і його клієнтів, торговцю цінними паперами необхідно оформити таку зміну або розірвання додатковим договором та відобразити такі факти у внутрішньому обліку та адміністративних даних торговця цінними паперами.
4. Лист Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва «Про розгляд листа (щодо продовження терміну дії договору купівлі-продажу нежитлового приміщення)» від 25.03.2009 р. № 3147
У відповідності до ч.2 ст. 218 ГКУ учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Оскільки економічна криза ускладнює, а не унеможливлює здійснення господарської діяльності, Держкомпідприємництво вважає, що її не можна розцінювати як дії непереборної сили.
5. Лист Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва «Про надання роз’яснення (щодо порядку проведення державної реєстрації змін до установчих документів товариства з обмеженою відповідальністю, які пов’язані із зміною складу його засновників (учасників))» від 30.03.2009 р. № 3431
Відповідно до ч.3 ст. 29 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» у разі внесення змін до установчих документів, які пов'язані із зміною складу засновників (учасників) юридичної особи, крім документів, які передбачені ч.1 цієї статті, додатково подається або копія рішення про вихід юридичної особи із складу засновників (учасників), завірена в установленому порядку, або нотаріально посвідчена копія заяви фізичної особи про вихід зі складу засновників (учасників), або нотаріально посвідчена копія документа про перехід частки учасника у статутному капіталі товариства, або нотаріально посвідчений документ про передання права засновника (учасника) іншій особі, або рішення уповноваженого органу юридичної особи про примусове виключення засновника (учасника) зі складу засновників (учасників) юридичної особи, якщо це передбачено законом або установчими документами юридичної особи.
Ч.1 цієї статті, в свою чергу, встановлено, що для проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридична особа повинна подати наступні документи:
– заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи;
– примірник оригіналу або нотаріально посвідчену копію рішення про внесення змін до установчих документів;
– оригінали установчих документів юридичної особи з відміткою про їх державну реєстрацію або документ, що підтверджує внесення плати за публікацію у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації повідомлення про втрату оригіналів установчих документів;
– два примірники змін до установчих документів юридичної особи у вигляді окремих додатків або два примірники установчих документів у новій редакції;
– документ, що підтверджує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації змін до установчих документів.
Тобто, у зазначеному переліку документів, пов'язаних із зміною у складі засновників (учасників) та із збільшенням статутного (складеного) капіталу, відсутній документ про підтвердження формування останнього.
Також повідомляємо, що відповідно до ч.7 ст. 29 Закону про реєстрацію державному реєстратору забороняється вимагати документи для проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, якщо вони не передбачені ч.1-6 цієї статті.
Вичерпний перелік підстав для залишення документів, які подані для проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, та підстав для відмов у проведенні державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи встановлено ч.11 ст. 29 та ст. 30 Закону про реєстрацію відповідно.
6. Лист Державного комітету України з питань підприємництва та регуляторної політики «Про порядок реєстрації постійних представництв нерезидентів в Україні» від 30.04.2009 р. № 5039
К перечню плательщиков налогов в соответствии с подпунктом 2.1.4 п. 2[.1] ст. 2 Закона Украины «О налогообложении прибыли предприятий» относятся постоянные представительства нерезидентов, получающие доходы из источников их происхождения из Украины или выполняющие агентские (представительские) функции в отношении таких нерезидентов или их учредителей.
Согласно п.1.17 ст.1 указанного Закона постоянное представительство нерезидента в Украине – постоянное место деятельности, через которое полностью или частично осуществляется хозяйственная деятельности нерезидента на территории Украины. К постоянным представительствам, в частности, относятся: место управления, филиал, офис, завод, фабрика, мастерская, шахта, нефтяная или газовая скважина, карьер либо другое место разведки или добычи полезных ископаемых. В целях налогообложения к постоянным представительствам приравниваются резиденты, имеющие полномочия действовать от имени нерезидента, что влечет возникновение у нерезидента гражданских прав и обязанностей (составлять договоры (контракты) от имени нерезидента; содержать (хранить) запасы товаров, принадлежащих нерезиденту, со склада которых осуществляется поставка товара от имени нерезидента, кроме резидентов, имеющих статус склада таможни). Резиденты, которые в целях налогообложения приравниваются к постоянным представительствам, не подлежат дополнительной регистрации в налоговых органах в качестве плательщиков налога.
В соответствии с п.2.5 ст.2 указанного Закона постоянное представительство до начала своей хозяйственной деятельности становится на учет в налоговом органе по своему местонахождению в порядке, установленном центральным налоговым органом Украины. Постоянное представительство, которое начало свою хозяйственную деятельность до регистрации в налоговом органе, считается уклоняющимся от налогообложения, а полученные им прибыли считаются сокрытыми от налогообложения.
Порядок регистрации постоянных представительств устанавливается Положением о порядке регистрации и учета постоянных представительств нерезидентов в Украине в качестве плательщиков налога на прибыль, утвержденным приказом Государственной налоговой администрации Украины от 12.08.97 г. № 293.
В частности, в соответствии с п.2.1 данного Положения регистрация постоянного представительства нерезидента в качестве плательщика налога осуществляется на основании представления следующих документов:
– заявления о регистрации постоянного представительства нерезидента в качестве плательщика налога на прибыль по прилагаемой форме (приложение 1 к Положению);
– выписки из торгового (банковского) реестра страны по местонахождению официально зарегистрированного главного органа управления (конторы) нерезидента;
– справки от банковского учреждения, в котором официально открыт счет нерезидента;
– доверенности на осуществление представительских функций в Украине, оформленной согласно законам страны, где официально зарегистрирована контора нерезидента.
7. Лист Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва «Щодо переліку документів, які подаються для проведення державної реєстрації припинення акціонерних товариств в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення)» від 09.06.2009 р. № 6747
10.05.2009 р. набрав чинності Закон України від 25.12.2008 р. № 809-VI, яким, зокрема, внесено зміни до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців».
Ч.8 зазначеного Закону внесено зміни до ст. 36 Закону про реєстрацію, яка регулює порядок проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації. Зокрема, передбачається, що у разі проведення державної реєстрації припинення акціонерних товариств додатково подається копія розпорядження про скасування реєстрації випуску акцій, засвідчена ДКЦПФР.
При цьому, згаданим Законом не внесено змін до ст. 37 Закону про реєстрацію, що регулює порядок проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті злиття, приєднання, поділу або перетворення. Зазначеною статтею не передбачено подання державному реєстратору копії розпорядження про скасування реєстрації випуску акцій акціонерного товариства при проведенні державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті реорганізації.
Ч.5 ст. 37 Закону про реєстрацію державному реєстратору забороняється вимагати додаткові документи для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення, якщо вони не передбачені ч.1-3 цієї статті.
Крім цього, згідно з п.3.1 розділу III Порядку скасування реєстрації випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випуску акцій, затвердженого рішенням ДКЦПФР від 30.12.98 р. № 222, документи на скасування реєстрації випусків акцій та анулювання свідоцтв про реєстрацію випусків акцій у зв'язку з реорганізацією акціонерного товариства подаються до реєструвального органу суб'єктом підприємницької діяльності – правонаступником реорганізованого акціонерного товариства протягом семи робочих днів з дня державної реєстрації товариства, утвореного в результаті реорганізації акціонерного товариства. При цьому, для скасування реєстрації випуску акцій згідно з п. «г», «ж» п.3.1 зазначеного Порядку вимагається подання до ДКЦПФР копії статутів та свідоцтв про реєстрацію юридичних осіб – правонаступників акціонерного товариства.
Враховуючи вищевикладене, зокрема, вимоги ст. 37 Закону про реєстрацію державний реєстратор при поданні акціонерним товариством документів для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті реорганізації не може вимагати копію розпорядження про скасування реєстрації випуску акцій.
8. Постанова НБУ «Про затвердження Змін до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» від 15.05.2009 р. № 296.
При підготовці статті були використані матеріали Системи Ліга-Закон
Новости по теме:
- Огляд змін у законодавстві України за тиждень (24.11.2008-28.11.2008)
- Огляд змін у законодавстві України за тиждень (03.09.2008-10.09.2008)
- Огляд змін у законодавстві України за тиждень (18.01.2010-22.01.2010)
- Огляд змін у законодавстві України за тиждень (13.01.2009-16.01.2009)
- Огляд змін у законодавстві України за тиждень (26.01.2009-30.01.2009)
- Огляд змін у законодавстві України за тиждень (23.03.2009-27.03.2009)
