• Раздел: Новости • Категория:

16.12.2009 - Огляд змін у законодавстві України за тиждень (10.12.2009-16.12.2009)

Стислий зміст

1... Рішення КСУ у справі за конституційним зверненням приватного підприємства «Автосервіс» щодо офіційного тлумачення положень ст.ст.177, 760, ч.2 ст.777 Цивільного кодексу України (справа про переважне право наймача на придбання військового майна) від 10.12.2009 р. № 31-рп/2009  1

2... Роз’яснення ДКЦПФР «Щодо порядку застосування абзацу восьмого п.2 розділу III Правил (умов) здійснення діяльності з торгівлі цінними паперами: брокерської діяльності, дилерської діяльності, андеррайтингу, управління цінними паперами, затверджених рішенням ДКЦПФР від 12.12.2006 р. № 1449» від 01.12.2009 р. № 18. 1

3... Закон України «Про відчуження земельних ділянок, інших об’єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності» № 1559-VІ від 17.11.2009 р. 2

4... Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії протиправному поглинанню та захопленню підприємств» від 17.11.2009 р. № 1720-VI 3

 

1.            Рішення КСУ у справі за конституційним зверненням приватного підприємства «Автосервіс» щодо офіційного тлумачення положень ст.ст.177, 760, ч.2 ст.777 Цивільного кодексу України (справа про переважне право наймача на придбання військового майна) від 10.12.2009 р. № 31-рп/2009 

Положення ст.ст.177, 760, ч.2 ст.777 ЦК України в аспекті конституційного звернення треба розуміти так: наймач, який належно виконує свої обов’язки за договором найму військового майна, що є річчю, яка не вилучена, не обмежена у цивільному обороті і може бути предметом договору найму (оренди), у разі продажу такого майна має переважне право перед іншими особами на його придбання.

2.            Роз’яснення ДКЦПФР «Щодо порядку застосування абзацу восьмого п.2 розділу III Правил (умов) здійснення діяльності з торгівлі цінними паперами: брокерської діяльності, дилерської діяльності, андеррайтингу, управління цінними паперами, затверджених рішенням ДКЦПФР від 12.12.2006 р. № 1449» від 01.12.2009 р. № 18

ДКЦПФР роз’яснює порядок застосування абзацу восьмого п.2 розділу III Правил (умов) здійснення діяльності з торгівлі цінними паперами: брокерської діяльності, дилерської діяльності, андеррайтингу, управління цінними паперами, затверджених рішенням ДКЦПФР від 12.12.2006 р. № 1449, щодо наскрізної нумерації договорів.

Відповідно до Правил, кожний договір повинен мати реквізити його ідентифікації, які відповідно до абзацу двадцять другого п.1 розділу II Правил включають дату та місце укладання договору, номер, вид та серію договору.

Відповідно до п.2 розділу III Правил:

1. У залежності від виду професійної діяльності в реквізиті ідентифікації договору, що укладається торговцем, необхідно зазначати літерну ознаку (серію):

договори на здійснення брокерської діяльності –«Б»;

договори на здійснення дилерської діяльності – «Д»;

договори на здійснення андеррайтингу – «А»;

договори на здійснення діяльності з управління цінними паперами – «У»;

усі інші договори – «В»;

договори на управління активами інвестиційних фондів, укладені відповідно до Указу Президента України від 19.02.94 р. № 55 «Про інвестиційні фонди та інвестиційні компанії», повинні мати літерну ознаку – «УА»;

2. Договори повинні мати наскрізну нумерацію.

Відповідно до абзацу четвертого п.1 розділу II та п.1 розділу XIV Правил торговець зобов’язаний вести внутрішній облік договорів, операцій з цінними паперами та грошовими коштами шляхом суцільного, безперервного і документального обліку договорів та операцій, який забезпечується, зокрема, веденням журналу обліку договорів (разових замовлень), які мають бути укладені у письмовій формі з дотриманням вимог законодавства та засвідчуватись підписами уповноважених осіб та печаткою юридичної особи, якщо інше не передбачено законодавством.

Відповідно до п.2 та п.9 розділу XIV Правил торговець самостійно визначає організацію ведення журналу згідно з вимогами цих Правил та внутрішніх положень торговця, який ведеться у хронологічному порядку.

Відповідно до п.10 розділу XIV Правил до журналу вноситься інформація про всі укладені торговцем договори (разові замовлення), що стосуються професійної діяльності на фондовому ринку, цими Правилами встановлені вимоги до мінімального реквізитного складу журналу і торговець може розширювати реквізитний склад цього журналу.

Враховуючи викладене, внутрішні документи торговця повинні містити порядок обліку договорів (разових замовлень), що забезпечує їх занесення до журналу обліку реєстрації договорів (разових замовлень) у хронологічному порядку в міру виникнення подій (укладання відповідних договорів (разових замовлень), встановлених даними Правилами), шляхом їх наскрізної нумерації, а саме із встановленням порядкового номера за журналом, що міститься в одній колонці журналу, який не обов'язково має бути тотожним з номером договору, що знаходиться в іншій колонці цього журналу, та безпосередньо зазначений у самому договорі (разовому замовленні).

3.            Закон України «Про відчуження земельних ділянок, інших об’єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності» № 1559-VІ від 17.11.2009 р.

Закон визначає правові, організаційні та фінансові засади регулювання суспільних відносин, що виникають у процесі відчуження земельних ділянок, інших об’єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності.

Дія цього Закону поширюється на суспільні відносини, пов’язані з викупом земельних ділянок, інших об’єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, для забезпечення суспільних потреб чи пов’язані з примусовим відчуженням зазначених об’єктів нерухомого майна з мотивів суспільної необхідності, якщо такі потреби не можуть бути забезпечені шляхом використання земель державної чи комунальної власності.

Закон не поширюється на суспільні відносини, що виникають у разі:

- звернення стягнення на земельну ділянку, інші об’єкти нерухомого майна, що на ній розміщені;

- вилучення (викупу) земельних ділянок, інших об’єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у державній та/або комунальній власності;

- відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва у разі викупу земельних ділянок для суспільних потреб;

- укладення інших цивільно-правових угод з інших підстав, ніж визначені цим Законом;

- примусового відчуження земельних ділянок в умовах воєнного чи надзвичайного стану (реквізиції);

- конфіскації земельних ділянок, інших об’єктів нерухомого майна, що на них розміщені;

- викупу пам’яток історії та культури, яким загрожує пошкодження або знищення, внаслідок дій або бездіяльності їх власника;

- припинення права власності особи на майно, яке не може їй належати.

Так, відчуження земельних ділянок, передбачене цим Законом, здійснюється з дотриманням наступних принципів:

у разі якщо власник земельної ділянки (її частини), що відчужується, є також власником житлового будинку, інших будівель, споруд, багаторічних насаджень, що на ній розміщені, вимога про відчуження земельної ділянки розглядається разом з вимогою про припинення права власності на зазначені об’єкти;

у разі якщо земельна ділянка, що відчужується/викуповується, та розміщені на ній житловий будинок, інші будівлі, споруди чи багаторічні насадження перебувають у власності кількох осіб, питання про викуп/відчуження вирішується з кожним власником окремо;

у разі якщо відчужується частина земельної ділянки, а решта її площі не може раціонально використовуватися за цільовим призначенням, за вимогою власника земельної ділянки відчуженню підлягає вся земельна ділянка.

4.            Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії протиправному поглинанню та захопленню підприємств» від 17.11.2009 р. № 1720-VI

 

З метою протидії протиправному поглинанню та захопленню підприємств ВРУ Законом внесла зміни до ряду законодавчих актів, зокрема:

1. До ГПУ, відповідно до яких справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери підвідомчі господарським судам, при чому такі справи розглядаються за місцезнаходженням емітента.

Об’єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, не допускається, якщо інше не встановлено законом.

Позов може забезпечуватися також зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про звільнення цього майна з-під арешту.

2. До ЦПК, відповідно до яких одним із видів забезпечення позову є зупинення продажу арештованого майна, якщо подано позов про звільнення цього майна з-під арешту.

3. До Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців», відповідно до яких:

- підпис особи, уповноваженої діяти від імені юридичної особи (виконавчого органу), на реєстраційній картці та заяві про втрату (заміну) документів має бути засвідчений відповідною посадовою особою та скріплений печаткою цієї юридичної особи або нотаріально засвідчений;

- для заміни свідоцтва про державну реєстрацію у зв’язку з його втратою або пошкодженням державному реєстратору необхідно буде подати ще довідку, видану органом внутрішніх справ за місцезнаходженням юридичної особи (фізичної особи - підприємця), про реєстрацію заяви про втрату оригіналу свідоцтва про державну реєстрацію, якщо підставою для заміни свідоцтва є його втрата.

Заміна свідоцтва у зв’язку з його втратою здійснюватиметься протягом двох робочих днів з дня опублікування повідомлення про втрату свідоцтва;

- в Єдиному державному реєстрі щодо юридичної особи міститимуться додатково відомості про її органи управління, інформація про дату обрання (призначення) фізичних осіб, які уповноважені представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, та осіб, що мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, а також інформація щодо дати та номерів записів про втрату свідоцтва про державну реєстрацію чи оригіналів установчих документів;

- якщо зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, пов’язані із зміною керівника або осіб, що обираються (призначаються) до її органу управління, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, до органу реєстрації додатково подаються примірник оригіналу або нотаріально засвідчена копія рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про зміну зазначених осіб та/або завірена в установленому порядку копія розпорядчого документа про їх призначення.

Закон набирає чинності з дня опублікування, а зміни, що вносяться до Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців», - через три місяці з дня опублікування цього Закону.

 

При підготовці статті були використані матеріали Системи Ліга-Закон