11.06.2010 - Огляд змін у законодавстві України за тиждень (07.06.2010-11.06.2010)
Стислий зміст
8... Лист ДКЦПФР від 10.11.2006 р. № 16/01/16769
10. Письмо Мин’юсту «Относительно ничтожности сделок» от 29.03.2010 г. № 409-0-1-10-19
1. Закон України «Про внесення зміни до статті 707 Цивільного кодексу України» від 14.05.2010 р. № 2257-VI
ВРУ внесла зміну до ст.707 ЦК, якою надала право покупцю обміняти протягом чотирнадцяти днів з моменту передання йому непродовольчого товару належної якості, на аналогічний товар інших розміру, форми, габариту, фасону, комплектації тощо.
Нагадаємо, що згідно діючої редакції зазначеної статті право обміну товару передбачається лише у разі купівлі товару неналежної якості.
Закон набирає чинності з дня опублікування.
2. Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом» від 18.05.2010 р. № 2258-VI
З 21.08.2010 року набере чинності нова редакція Закону «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом».
3. Закон України «Про внесення зміни до ст. 25 Закону України «Про відпустки» від 11.05.2010 р. № 2169-VI
Відповідно до Закону «Про внесення зміни до ст.25 Закону України «Про відпустки», відповідно до якого мати або інша особа, зазначена у ч.3 ст.18 Закону «Про відпустки», для догляду за дитиною віком до 14 років на період оголошення карантину на відповідній території має право в обов’язковому порядку отримати відпустку без збереження заробітної плати.
Закон набирає чинності з дня його опублікування.
4. Закон України «Про внесення зміни до ст.209 Земельного кодексу України» від 13.05.2010 р. № 2182-VI
Законом внесено зміни до ст. 209 Земельного кодексу, відповідно до якої кошти, які надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, використовуються на освоєння земель для сільськогосподарських і лісогосподарських потреб, поліпшення відповідних угідь, охорону земель відповідно до розроблених програм та проектів землеустрою, а також на проведення інвентаризації земель. Використання цих коштів на інші цілі не допускається.
Закон набирає чинності з 01.01.2011 р.
5. Закон України «Про внесення зміни до ст.24-1 Кодексу законів про працю України» від 18.05.2010 р. №2266-VI
Відповідно до ст.24-1 КЗпП у разі укладення трудового договору між працівником і фізичною особою, фізична особа повинна у тижневий строк з моменту фактичного допущення працівника до роботи зареєструвати договір у державній службі зайнятості.
Закон від 18.05.2010 р. № 2266-VI вніс зміни до зазначеної статті, якою дозволив здійснювати реєстрацію трудового договору у державному центрі зайнятості іншою, уповноваженою нотаріальним дорученням особою.
Закон набирає чинності з дня опублікування.
6. Рішення ДКЦПФР «Щодо скасування рішення ДКЦПФР від 16.03.2010 Р. № 309 «Про визнання таким, що втратило чинність, рішення ДКЦПФР від 14.09.2004 р. № 397 «Про затвердження Положення про порядок переведення випуску акцій з бездокументарної форми у документарну форму випуску іменних акцій» від 02.06.2010 р. № 722
ДКЦПФР вирішила скасувати рішення ДКЦПФР від 16.03.2010 р. № 309 «Про визнання таким, що втратило чинність, рішення ДКЦПФР від 14.09.2007 р. № 397 «Про затвердження Положення про порядок переведення випуску акцій з бездокументарної форми у документарну форму випуску іменних акцій».
7. Роз’яснення ДКЦПФР «Щодо перетворення акціонерних товариств у товариства з обмеженою відповідальністю» від 21.05.2010 р. № 6
ДКЦПФР роз’яснила, що у разі якщо кількість акціонерів АТ, на дату прийняття рішення загальних зборів акціонерів якого про перетворення у ТОВ, перевищуватиме 10 осіб, таке рішення не зможе бути реалізоване, оскільки законодавством передбачене обмеження максимальної кількості учасників ТОВ.
8. Лист ДКЦПФР від 10.11.2006 р. № 16/01/16769
Ст.232-1 КК передбачає покарання за умисне розголошення або інше використання не опублікованої або не оприлюдненої в інший спосіб інформації про емітента, його цінні папери або правочини щодо них (інсайдерська інформація) особою, якій ця інформація відома у зв’язку з професійною чи службовою діяльністю, якщо воно завдало істотної матеріальної шкоди інтересам держави або інтересам юридичних чи фізичних осіб.
Поняття інсайдерської інформації та інсайдерів визначена ст.44 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок». Відповідно до вищевказаної ст. інсайдерська інформація - будь-яка не оприлюднена інформація про емітента, його цінні папери або правочини щодо них, оприлюднення якої може значно вплинути на вартість цінних паперів.
Перелік та порядок розкриття інсайдерської інформації, відповідно до ст.ст.44 - 45 Закону встановлюються нормативно-правовими актами ДКЦПФР.
Заборона використання інсайдерської інформації визначена у ст.45 Закону.
ДКЦПФР відповідно до покладених на неї завдань, прийняла рішення «Про визначення інформації, яка відноситься до інсайдерської» від 01.08.2006 р. № 647.
Щодо питання про правочини, то відповідно до ст.202 ЦК правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.
9. Постанова КМ України «Про випуск облігацій внутрішньої державної позики для відшкодування сум податку на додану вартість» від 12.05.2010 р. № 368
Кабмін постановив здійснити випуск облігацій внутрішньої державної позики із строком обігу 5 років для відшкодування сум ПДВ, що в установленому законодавством порядку задекларовані до відшкодування до 01.05.2010 р., підтверджені за результатами перевірок та не відшкодовані на дату набрання чинності Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік».
Облігації випускатимуться як середньострокові амортизаційні облігації внутрішньої державної позики у бездокументарній формі з номінальною вартістю 1 тис. гривень.
Загальний обсяг емісії визначатиме Мінфін відповідно до затверджених ним реєстрів інвентаризації платників податку, суми ПДВ яких задекларовані до відшкодування.
Ставка дохідності за облігаціями встановлюватиметься на рівні 5,5 % річних.
10. Письмо Мин’юсту «Относительно ничтожности сделок» от 29.03.2010 г. № 409-0-1-10-19
Как указывается в п.18 постановления Пленума ВСУ от 6.11.2009 г. №9 «О судебной практике рассмотрения гражданских дел о признании сделок недействительными», перечень сделок, которые являются ничтожными как нарушающие публичный порядок, определен ст.228 ГК:
1) сделки, направленные на нарушение конституционных прав и свобод человека и гражданина;
2) сделки, направленные на уничтожение, повреждение имущества физического или юридического лица, государства, Автономной Республики Крым, территориальной громады, незаконное завладение им.
Таковыми являются сделки, которые посягают на общественные, экономические и социальные основы государства, в частности: сделки, направленные на использование вопреки закону коммунальной, государственной или частной собственности; сделки, направленные на незаконное отчуждение или незаконное владение, пользование, распоряжение объектами права собственности украинского народа - землей как основным национальным богатством, которое находится под особой охраной государства, ее недрами, другими природными ресурсами (ст.14 Конституции Украины); сделки относительно отчуждения похищенного имущества; сделки, нарушающие правовой режим изъятых из оборота или ограниченных в обороте объектов гражданского права и т. п.
Все прочие сделки, направленные на нарушение других объектов права, предусмотренные другими нормами публичного права, не являются нарушающими публичный порядок.
При квалификации сделки по ст.228 ГК должна учитываться вина, которая выражается в намерении нарушить публичный порядок сторонами сделки или одной из сторон. Доказательством вины может быть приговор суда, постановленный по уголовному делу, относительно уничтожения, повреждения имущества или незаконного завладения им и т. п.
Последствия совершения сделки, нарушающей публичный порядок, определяются общими правилами (ст.216 ГК).
Следует отметить, что вышеуказанное постановление Пленума ВСУ направлено на предоставление соответствующих разъяснений, в том числе и относительно ничтожности сделок, нарушающих публичный порядок, именно судам с целью обеспечения правильного и одинакового применения ими законодательства при рассмотрении гражданских дел о признании сделок недействительными.
То есть, учитывая приведенное, в случае если речь идет о подтверждении вины, которая должна учитываться при признании сделок нарушающими публичный порядок, как это указано в п.18 названного постановления, именно суд должен определять, какие доказательства следует считать достаточными для подтверждения вины в том или ином случае.
По общему правилу признание ничтожной сделки недействительной судом не требуется (ст. 215 ГК).
Тем не менее следует отметить, что в п.5 названного постановления Пленума ВСУ указано, что в соответствии со ст.215 и 216ГК суды рассматривают дела по искам, в частности, о применении последствий недействительности ничтожной сделки.
Требование об установлении ничтожности сделки подлежит рассмотрению в случае наличия соответствующего спора. Такой иск может предъявляться отдельно, без применения последствий недействительности ничтожной сделки. В данном случае в резолютивной части судебного решения суд указывает на ничтожность сделки или отказ в этом.
Если истец ссылается на ничтожность сделки для обоснования другого заявленного требования, суд не вправе ссылаться на отсутствие судебного решения об установлении ничтожности сделки, а должен дать оценку таким доводам истца.
Кроме того, в случае если в ходе рассмотрения спора о признании сделки недействительной как оспоримой и применении последствий ее недействительности будет установлено наличие оснований, предусмотренных законодательством, считать такую сделку ничтожной, суд, указывая на ничтожность такой сделки, одновременно применяет последствия недействительности ничтожной сделки (п. 7 указанного постановления).
11. Лист НБУ «Роз’яснення про порядок здійснення іноземних інвестицій» від 04.06.2010 р. № 13-215/2974-9413
Законом від 27.04.2010 р. № 2155-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання іноземних інвестицій та кредитування» було скасовано ряд тимчасових обмежень у сфері інвестиційної діяльності: зокрема, щодо здійснення іноземних інвестицій виключно у гривнях та через інвестиційні рахунки, обов’язкової державної реєстрації іноземних інвестицій тощо.
Нацбанк листом від 04.06.2010 р. № 13-215/2974-9413 повідомляє, що ним готується проект відповідних змін до деяких нормативних актів, в тому числі і до Положення про порядок іноземного інвестування в Україну (Положення № 280), з метою приведення їх у відповідність до вищезазначених нововведень.
Разом з цим, НБУ поінформував, що до моменту набрання чинності цих змін, додатково до переліку операцій, передбачених Положенням № 280, дозволяється:
1. Для здійснення іноземних інвестицій в Україну іноземному інвестору перераховувати іноземну валюту 1 групи Класифікатора іноземних валют та банківських металів (далі - іноземна валюта):
- із-за кордону на поточний рахунок резидента (для уповноважених банків - на їх кореспондентський рахунок) без використання інвестиційного рахунку;
- з його інвестиційного рахунку на поточний рахунок резидента, інвестиційний рахунок іншого іноземного інвестора та на поточний рахунок, відкритий в уповноваженому банку для ведення в Україні спільної інвестиційної діяльності іноземним інвестором та резидентом без створення юридичної особи;
- на вкладний (депозитний) рахунок іноземного інвестора-юридичної особи в уповноваженому банку з метою формування інвестиційного вкладу з інвестиційного рахунку зазначеного інвестора та з його власних рахунків за кордоном;
2. Для повернення іноземної інвестиції, а також прибутків, доходів, інших коштів, одержаних іноземним інвестором від інвестиційної діяльності в Україні, перераховувати іноземну валюту:
- з поточного рахунку резидента на інвестиційний рахунок іноземного інвестора в уповноваженому банку;
- з інвестиційного рахунку іноземного інвестора на інвестиційний рахунок іншого іноземного інвестора;
- з поточного рахунку, відкритого в уповноваженому банку для ведення в Україні спільної інвестиційної діяльності іноземним інвестором та резидентом без створення юридичної особи, на інвестиційний рахунок цього іноземного інвестора.
Наявність індивідуальної ліцензії НБУ на використання іноземної валюти на території України як засобу платежу для проведення вищезазначених валютних операцій не вимагається.
При підготовці статті були використані матеріали Системи Ліга-Закон
Новости по теме:
- Огляд змін у законодавстві України за тиждень (11.01.2010-15.01.2010)
- Огляд змін у законодавстві за тиждень (28.09.2009-02.10.2009)
- Огляд змін у законодавстві України за тиждень (26.04.2010-30.04.2010)
- Огляд змін у законодавстві України за тиждень (20.04.2009-24.04.2009)
- Огляд змін у законодавстві України за тиждень (16.03.2009-20.03.2009)
- Огляд змін у законодавстві України за тиждень (22.02.2010-26.02.2010)
